Влада

Чи варто розірвати дипломатичні стосунки з Росією

Питання „А чи не розірвати нам, бува, дипломатичні стосунки з Росією?” спливає в нашому політикумі з дивовижною періодичністю

16 серпня 2016, 15:00

Чи варто розірвати дипломатичні стосунки з Росією

фото: EPA

Чергову хвилю розмов на цю тему спровокував екс-представник України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний.

"Україні треба не боятися застосовувати різкі кроки (розрив дипломатичних відносин з Росією, - ред.). Треба діяти і давати зрозуміти, що ці "розводки", "договорняки", до яких звикла російська дипломатія, в Україні не будуть працювати", - зазначив він.

Грюкнувши дверима у мінській переговорній групі (у чому пана Безсмертного, зважаючи на ефективність цього процесу, цілком можна зрозуміти) політик вирішив піти далі, і натякнути, що розрив дипстосунків – це не так вже й страшно. Ним можна продемонструвати рішучість України. Звичайно, подібна ідея породила чималу хвилю обговорень в соціальних мережах і роздумів „треба-не треба”. Базованих головно на емоційному сприйнятті ситуації. В той час як розрив дипвідносин – це специфічний, маргінальний, але, все-таки, доволі звичайний дипломатичний інструмент.

Процедура, яка повинна продемонструвати максимальне незадоволення однієї держави діями іншої, полягає в припиненні прямих і офіційних дипломатичних зносин і відкликанні дипломатичних представників всіх рівнів. Майно диппредставництв, в ідеалі, залишається на місті, і поміщається під охорону представників третіх, нейтральних держав.

Подробиці реалізації розриву дипвідносин описані, зокрема, у Віденській конвенції про дипломатичні стосунки від 1961 року. Починається цей процес за допомогою офіційної заяви або видання спеціального нормативного акту від найвищих органів державної влади країни.

Як нам вирішити долю дипстосунків з Росією - фото 1

Роман Безсмертний (фото УНІАН)

З свого боку держава перебування згідно Віденських конвенції про дипломатичні стосунки 1961 року надають необхідне сприяння для швидкого виїзду зі своєї території дипломатичного персоналу представництва і членів сімей дипломатів.

Стосовно доцільності цього кроку в україно-російських стосунках, існують різні думки. З одного боку, інтенсивність дипломатичних контактів між державами і без того близька до нуля, російського посла в Києві немає, і всю затію під назвою „україно-російські міждержавні стосунки” можна добити – щоб не мучились. Продемонструвавши, заодно, власну рішучість і незалежність.

З іншого боку, повний розрив дипломатичних стосунків не тільки ускладнить можливість комунікації між урядами (якщо бажання покомунікувати виникне – воно буде реалізовано через третю, нейтральну в конфлікті країну – як то передбачено міжнародними нормами). Він ще й залишить без консульської допомоги українських громадян на території Росії.

І не треба про „ватників” – чи навіть галицьких заробітчан, які, з дивовижною впертістю, покричавши про патріотизм, їдуть до Москви „на заробітки”.

Є люди, в яких на Росії є родичі (і не обов’язково пропутінськи налаштовані). Нерідко старі й хворі. Є люди, які працюють на проданих колись Росії підприємствах – і вимушені їздити до Москви у відрядження. Всі ці люди потрапляють час від часу у неприємності. В тому числі, наприклад, і з російською поліцією.

Звичайно, далеко не завжди їм можуть допомогти українські диппрацівники – досить згадати „кримських терористів”. Але нерідко, коли не йдеться про сплановану російську провокацію, буває й інакше.

Тому приймаючи рішення про розрив чи збереження стосунків з Росією, доречним би видавалося просто проаналізувати ефективність роботи українських консульств та диппредставництв в Росії. Скільком людям – і як – вони зуміли допомогти. І чи вартує ця допомога грошей, витрачених на їх утримання. І на тому все. Бо ні збереження, ні розрив дипстосунків на хід українсько-російського конфлікту не вплинуть рівно ніяк.

Втім, дивитись на державу – і на її дипломатичні установи – як на черговий соціальний сервіс, у нас не прийнято. Куди простіше поговорити про „гідність нації” – і попіаритись на голосній темі.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада

 

 

Loading...
Loading...