Влада

Вундерваффе Яценюка. Золоті батони Януковича перетворюються на золото Полуботка

Найбільша помилка, що стоїть на заваді будь-якого демагога - це явна недооцінка суспільного інтелекту, сприйняття власного народу, як набагато тупішого, ніж він є насправді

13 травня 2015, 22:00

Тоді будь-яка популістська акція, розрахована на розумовий рівень імбецила, в громадському сприйнятті перетворюється на свою протилежність, а її ініціатор замість слави отримує такий заряд громадської ненависті, що його б не досягла і добряча бригада чорних піарників.

Якогось подібного ефекту досяг своїм непальським анабасисом Зорян Шкіряк (до речі, це не перший публічний ляп Шкіряка, кияни ще пам'ятають його битви з міліцією за рожевого слона), але епічність "рятувальної" операції в Катманду трохи відвернула увагу від ще однієї публічної заяви, а саме - звернення прем'єра Яценюка до ГПУ з вимогою, аби арештовані урядом України 1,4 мільярда доларів Януковича та його оточення перейшли в розряд конфіскованих і були повернуті до бюджету.

Народ тут оцінив усе: і заклик до порушення всіх можливих правових норм включно з Конституцією, і те, що прем'єр, очевидно, просто не здатен наповнити бюджет іншими способами, та й суспільна пам'ять дуже добре пам'ятає, що все те, що в Україні націоналізується, якимось чином одразу безслідно зникає: від грошей за реприватизацію "Криворіжсталі" до золотого батону з Межигір'я. Такі заяви було б більш логічно почути від відомого інтернет-полковника Гриценка, який в своєму блозі запропонував настільки безмежну кількість варіантів порятунку країни, що на його ініціативи вже просто перестали звертати увагу.

Вундерваффе Яценюка. Золоті батони Януковича перетворюються на золото Полуботка - фото 1

По суті своїй те, що пропонує Яценюк - це реінкарнація ідеї про "золото Полуботка" і віри в те, що десь знаходиться умовна "діжка з золотом", яку головне тільки знайти - і це покладе край всім проблемам країни від бюджетного дефіциту і до хамуватих працівників ДАІ. З часом пошук цієї умовної діжки перетворюється на самоціль для всієї держави, або для якоїсь соціальної групи. Це не тільки українська фішка. В Сполучених Штатах є впливові рухи темношкірих з тою ідеологією, що афроамериканцям в принципі працювати не потрібно, а лише достатньо вимагати від білих англосаксів виплати кількох десятків трильйонів репарацій. Весь нинішній грецький політикум від партії Сіріза і до правих радикалів з "Золотої зорі" - це просто зграя отаких от "полуботків", хіба що омріяну діжку вони знайшли не в підвалах англійського банку, а в Берліні, якому вже нарахували декілька рахунків за все: від воєнної окупації і до нинішньої інтеграції. Росіянам колись було пообіцяно, що краще життя настане тільки тоді, як віднімуть гроші у Ходорковського. Так само, як чверть століття тому була популярна віра в те, що в магазинах з'являться і джинси, і банани, як тільки буде повернуто таке собі "золото КПРС". "Золото КПРС" шукали всім пострадянським простором, тим більше, що на відміну від скарбів Полуботка, воно дійсно десь існувало. Причому, наскільки можна судити, саме на тому золоті і виріс з часом банк "Росія", і почав свій похід у політику нинішній правлячий в Росії клан вихідців з КДБ.

Про те, що реквізиціями неможливо наповнити бюджет, доведено безліччю режимів від російських більшовиків і до земельної політики Мугабе. Яценюк цього не може не знати, як не знати і того, що не справа прем'єра вирішувати що і у кого конфісковувати, так само, як це і не справа прокуратури, до якої він чомусь звертається. Навіщо тоді взагалі робляться подібні заяви? Щоб зайвий раз потрапити в пресу? Чи це уже сподівання на "бога з машини", який прийде і все поправить в економіці, якій ніяк не можуть дати раду в Кабінеті міністрів?

В принципі, історія знає одне слово, яким визначається істеричне сподівання на чудо, яке має в один момент несприятливу ситуацію на прямо протилежну. І це слово - "вундерваффе", чудо-зброя, на яку поклав усі свої зусилля гітлерівський Райх, що перебував на той час вже в стані агонії. Весь смисл останніх місяців існування нацистської імперії вже зводився до винайдення чудо-зброї, на чому, до речі, наживалися в тому числі відверті махінатори, що проектували, наприклад, монстроїдальні танки "Маус" та "Ратте". В українських реаліях "вундерваффе" - це коли "Укрзалізниця" каже, що хоч і знаходиться в стані технічного дефолту, але сподівається на те, що дуже швидко окупиться запущений нею навколо Києва екскурсійний паротяг. Коли ми вважаємо, що грузинські фахівці реформують те, щ о потенційно не здатне реформуватися - це теж "вундерваффе". Коли ми виставляємо Росії рахунок на 300 мільярдів за Донбас - це хороший демонстративний жест, але я б не ризикнув би закладувати ці 300 мільярдів до бюджету. А в "Фронті змін", здається, вже не тільки націоналізували майно втікача Януковича, але й знайшли найбільш ефективний спосіб, як пустити націоналізоване на вітер.

Вундерваффе Яценюка. Золоті батони Януковича перетворюються на золото Полуботка - фото 2

"Сьогодні маємо повернути ці кошти у державний бюджет України, щоб забезпечити виплати цих коштів, украдених в українського народу, малозабезпеченим українцям", - говорить народний депутат Вікторія Сюмар, яка, очевидно відчула себе на секунду Юлією Тимошенко за хвилину до підписання постанови про компенсації вкладникам Ощадбанку. Звичайно, ми всі пам'ятаємо, скільки було викинуто державних грошей під час тієї кампанії, і як це обернулося бюджетним крахом 2009 року, коли виявилось, що валюта, яка могла б тримати гривню, роздана вкладникам. Тим більше, незрозуміло, чому гроші потрібно віддати "малозабезбеченим", адже по ідеї у більш забезпечених Янукович відняв побільше, ніж у бомжів, на соціальному статусі яких крадіжки єнакіївської команди вже точно ніяк не відобразилися.

Очевидно, з часом можна чекати все нових і нових ініціатив, на що можна буде у найбільш безглуздий спосіб витратити арештовані гроші. Наприклад, на компенсацію населенню за газ. Чи на діяльність Міністерства інформаційної політики.  На побудову вітряних електростанцій, бо зелена енергетика - це універсальне "вундерваффе", на його ефективність марно сподіваються по всьому світові. Після того, як та сама Вікторія Сюмар внесла новизну в юридичну практику, оголосивши про "рекомендаційний" характер розробленого нею ж закону про засудження комуністичного режиму, вже можна не дивуватися нічому.

Loading...
Loading...