Все, що потрібно знати про "таємні тюрми" СБУ

Істерика навколо "таємних тюрем" СБУ, розкручена з легкої руки міжнародних правозахисників та деяких українських журналістів, не спадає попри всі спроби керівництва спецслужби наочно показати відсутність самого об'єкту скандалу. При цьому багато кому ввижаються мало не Гуантанамо в харківських підвалах зі спеціально обладнаними катівнями для нещасних ватників, що є жертвами укропівського свавілля.

Здається саме час, відкинувши зайві емоції та фантазії, розставити в цій історії всі крапки над "і".

В чому суть скандалу?

Насправді суть, того що відбувається не в наявності чи відсутності якихось спеціальних таємних спеціально обладнаних приміщень для катування та утримування "сепарів" в Харкові чи будь-де. Міжнародні правозахисники звинувачують СБУ в тому, що вона незаконно, тобто без санкції суду та інших формально юридичних підстав, утримувала під вартою громадян, а можливо утримує і зараз.

Що є підставою для таких звинувачень?

Amnesty International та Human Rights Watch роблять свої висновки виключно зі слів людей, які нібито незаконно утримувалися СБУ без суда і слідства, але з часом були відпущені на всі чотири сторони без жодних пояснень. Найбільш відомим з таких людей є такий собі Микола Вакарук, який нібито збирається позиватися проти України в Європейський суд з прав людини, і з яким "Громадське" зробило велике інтерв'ю.

Чи можна вірити словам Вакарука та йому подібних?

Можна чи не можна вірити тим, хто розповідає про свої страждання в "таємних" застінках СБУ – тут кожен вирішує для себе сам. Але перш ніж задуматись про це варто згадати, що усі люди, які дають свідчення про "таємні тюрми" навіть не приховують свої антиукраїнські погляди та певну співпрацю з терористами з "ДНР" чи "ЛНР". Наскільки ця співпраця тягне на кримінальне переслідування – питання інше. Також не варто забувати, кому в першу чергу вигідні скандали з "таємними тюрмами" СБУ та звірствами "укропів" проти "ні в чому не винних" бідолашних сепаратистів. Відповідь на останнє питання більш ніж очевидна.

Яка позиція СБУ?

СБУ усі звинувачення у незаконному позбавленні волі людей та облаштуванні "таємних тюрем" рішуче відкидає. Як вчора вкотре заявив голова спецслужби Василь Грицак, всі громадяни, стосовно яких СБУ веде слідство утримуються в звичайних СІЗО, а в приміщеннях СБУ проводяться виключно слідчі дії (допити, очні ставки тощо), після чого заарештовані повертаються назад у СІЗО. Так само Грицак категорично заперечує, що СБУ утримує когось без санкції судової влади.

Чи існують "таємні тюрми" СБУ?

Ніяких "таємних тюрем" СБУ цілком очевидно, що не існує в природі. Це більш ніж наочно довело відомство, продемонструвавши майже усі приміщення, що є в Харківському управлінні СБУ, та інших закладах. Ніяких спеціально обладнаних кімнат для тривалого утримування людей, а тим більше їх катування ніхто так і не помітив. Чи означає це, що СБУ не могло незаконно утримувати людей? Звісно, що ні. Зрештою, наявність чи відсутність спеціально обладнаних приміщень для незаконного утримування людей, не має для нас особливого значення. Адже, "таємною тюрмою" можна назвати будь-яке приміщення, де незаконно тримають людину. Іноді для цього достатньо наручників і батареї.

Інша справа, що історії з таємними темними, вогкими і страшними тюрмами, про які ніхто не знає, мають здатність надто сильно бентежити людську психіку. Перевірено дитячими історіями про "чорні труни на коліщатках" та готичними романами про страшні підземелля. Певно, користуючись подібною дитячою емоційністю, історії про "таємні катівні СБУ" набули такого розголосу. Але знову ж таки повторюся – жодних спеціально обладнаних таємних тюрем в СБУ немає, якби цього не хотілося любителям зради та таємних викриттів.

Ну, і останнє питання, на яке варто відповісти: Як з точки зору етики ставитися до ситуації, якщо розказане свідками правозахисників виявиться правдою?

Чисто теоретично в жодному разі не можна виключати, що більша частина історій розказаних паном Вакаруком та йому подібними може виявитися правдою. В такому випадку, чи є за що з точки зору моралі докоряти СБУ, якщо вони і справді незаконно утримували сепаратистів? І знову ж таки, відповідь на це питання кожен має дати сам для себе. Особливо підкреслю, мова не йде про те, що СБУ затримувало "ні в чому не винних мирних мешканців". Жоден з тих, хто розповідає про своє перебування під незаконним арештом, не приховує, що підтримував сепаратистів. Отже більш точно сформульоване питання виглядає так: чи прийнятно з точки зору етики, коли СБУ без санкції суду затримує і певний час тримає під замком  поплічника "ДНР/ЛНР"?

Звісно, багато хто скаже, що закон має бути понад усе і ми нічим не відрізнятимемося від "ватників", якщо хапатимемо хай і ворогів, але без суду і слідства. Багато хто киватиме в бік ям, підвалів та катівень в ватних "республіках", де людей не просто незаконно утримували, але й по-звірячому катували та вбивали. Мовляв, на цьому тлі перейматися про те, що з кимось з сепарів повелися не надто чемно чи не до кінця законно – чиста "зрада". І ті і інші по-своєму будуть праві. Але особисто для мене головним аспектом цієї етичної дилеми є наступна – якщо сепарів і утримували незаконно, то переважну більшість з них використали для обміну на наших полонених. Як відомо, виручати бойових побратимів з біди – завжди вважалося справою святою і закрити очі на певні юридичні невідоповідності в такому випадку цілком можна.