Вищий адмінсуд просить Порошенка ветувати закон про статус суддів

Цей документ визначає нові правові і організаційні основи функціонування судової влади, передає depo.ua з посиланням на прес-службу ВАСУ. 

"У той же час закон частково не відповідає вимогам статей 1 та 8 Конституції України, згідно з якими Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, елементом якого є принцип правової визначеності, про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Конституційний Суд України", - вважають у ВАСУ.

Там пояснили, що частиною п'ятою статті 125 прийнятого ВРУ закону "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" передбачається, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

"Але ця стаття повністю проігнорована законом "Про судоустрій і статус суддів", а також не взяті до уваги рекомендації, які 23 жовтня 2015 року Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія), якими визнається існування адміністративних судів автономної судової системи", - відзначили в прес-службі.

Очолювати вертикаль адміністративних судів має лише єдиний, нікому не підпорядкований Вищий адміністративний суд України, який організаційно, юридично і процесуально буде повністю самостійним і незалежним.

"Отже, запропоновані законом організаційні основи системи адміністративних судів порушують цілісність цієї системи, містять суттєві загрози конституційним гарантіям права громадян на судовий захист від неправомірних дій суб'єктів владних повноважень", - сказали в ВАСУ.

Зазначається, що частина перша статті 31 закону передбачає, що в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ. Відповідно, може виникнути проблема щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень судів, оскільки вона не передбачена в законі.

Частина друга ст.. 31 закону передбачає вичерпний перелік вищих спеціалізованих судів, а саме Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. Перелік вищих спеціалізованих судів, наведений у законі, є невиправданим з точки зору фінансових витрат для забезпечення діяльності такого суду (велика навантаження на державний бюджет) і одночасно з точки зору навантаження на суддю (малу кількість відповідних справ для цих вищих спеціалізованих судів).

Також частина друга ст.. 61 закону містить перелік відомостей, які повинен вказати суддя в декларації родинних зв'язків судді. При цьому не враховано ситуації, коли родичі не бажають надавати відомості про себе або перебувають з суддею в неприязних відносинах.

Статтею 106 закону передбачається встановити додаткові підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а саме: неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв'язків суддею в порядку, визначеному цим законом; подання декларації родинних зв'язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей; декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

У ВАСУ додали, що запропоновані законом зміни спрямовані на нівелювання закріпленого в статті 126 Конституції України положення про незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

"З огляду на викладене Вищий адміністративний суд України вважає, що цей Закон спрямований на руйнування системи адміністративного судочинства, впровадження якого є свідченням розвитку демократичної, правової держави згідно з європейськими стандартами і гарантією права особи на справедливий суд. Закон суперечить нормам чинної Конституції України і прийнятого Верховною Радою України 2 червня 2016 року Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", є Законом з високою часткою корупційної складової і призведе до ліквідації інституту незалежності суддів, неможливість здійснення ефективного судового захисту прав громадян і юридичних осіб", - заявили в ВАСУ.

Нагадаємо, що Верховна Рада України 2 червня  схвалила у другому читанні і в цілому президентський законопроект "Про судоустрій і статус суддів", а також Закон "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який має  деполітизувати судову систему та створює механізм для оновлення суддівського корпусу.