В Україні починається Перша Популістична війна

Полку опозиціонерів в Україні прибуло. Абсолютно очевидно, що скандальне звільнення Михайла Саакашвілі з посади губернатора Одещини автоматично дає старт його піар-діяльності з позиції чи не головного борця з владою. Можна не сумніватися, що головною "фішкою" групою політиків під умовною назвою "Хвиля" стане розкачування питання корупції. Тема видається вельми благодатною: тим самим Саакашвілі та його команда зможуть розраховувати на отримання статусу головних опозиціонерів країни. Що, авжеж, не може порадувати його колег-опонентів з "Батьківщини", "Самопомочі" та "радикалів", які і так перебувають у перманентному стані піар-змагань між собою.

Звичайно, Саакашвілі доведеться відбиватися за корупційні скандали за участі його оточення. Це стане особливо актуальним, якщо він таки, як прогнозує нардеп Сергій Лещенко, все ж таки поведе свою команду на об’єднання з "Демальянсом", де йому доведеться захищати того ж самого Лещенка, а також його колежанку Світлану Заліщук за скандальну історію з купівлею ними  дорогоцінних квартир в центрі столиці. Їх тези про те, що НАБУ нібито вже все перевірило, і нічого серйозного у купівлі нерухомості народними депутатами не знайшло, виглядає дитячим лепетом. Тим паче, нікуди не поділося кримінальне провадження, відкрите Генеральною прокуратурою за підозрою у незаконному збагаченні. Втім, знаючи політичний хист Саакашвілі, можна не сумніватися, що він знайде спосіб відсторонитися від даної невигідної йому історії.  

Враховуючи його таланти, можна не сумніватися, що його яскраві та емоційні звинувачення влади у всіх корупційних гріхах ляжуть на благодатний грунт. Рядові українці вважають, що всі навколо – корупціонери, а не вони.

Поява Саакашвілі серйозно б’є по Юлії Тимошенко, яка позиціонує себе опозиціонером №1 України. Втім, тут варто зазначити, що теми у піару в Саакашвілі та Тимошенко майже не пересікаються. На відміну від протестно налаштованої електоральної бази. Лідерка "Батьківщини" давно осідлала дві теми: підвищення тарифів, а також захист села. Втім, за фактом остання тема зводиться до захисту латифудинстів. Як розповідають в кулуарах Верховної Ради, дану тему активно лобіюють великі аграрії. За комунікацію з аграріями від Тимошенко відповідає колишній нардеп президент ВГО "Асоціація фермерів та приватних землевласників України" Іван Томич, який свого часу був радником Тимошенко під час її другого прем’єрства.

А от у ще одних колишніх членів коаліції, а нині опозиціонерів з "Самопомочі" – криза жанру. Їх позиція - бути між багатими і красивими – потрапляє в "молоко". Щоправда,  у них є власні "фішкі", але вони несистемні і ними займаються окремі представники даної політсили. Так, Семен Семенченко піариться на темі АТО, а Єгор Соболєв активізував свою діяльність в Києві, займаючись скандальними забудовами. Але в цілому "Самопоміч" сидить в кущах. Багато в чому це пов’язано з тим, що партія Андрія Садового й досі не виросла з провінційних львівських штанців. З одного боку, до її правих поглядів питань не виникає. З іншого – є питання до їх відверто лівацьких замашок, які спливли під час е-декларування. Депутати "Самопомічі" вирішили гратися у ту ж гру, що й Тимошенко, позиціонуючи себе бідними мов церковні миші. І якщо у Юлії Володимирівни її електоральному ядру, за великим рахунком, все одно, що вона показала "пусту" декларацію, то в електорату "Самопомічі" небажання депутатів показати майно не могло не викликати обурення. Складно собі уявити, що Березюк, який їздить до ради на величезному джипі, немає власну квартиру.  

До того ж нікуди не подівся головний баласт "Самопомочі" і за сумісництвом її лідер Андрій Садовий, який продовжує потерпати від львівського сміття. У результаті, саме у "Самопомочі" зараз чи не найгірша ситуація серед членів "опозиційного клубу".

Що ж до головного "радикала" Олега Ляшка, то тут треба виходити з того, що в нього не лише майже аналогічна електоральна база з Тимошенко, але й ті ж самі теми для піару. У даній ситуації переможе з них той, хто голосніше крикне. І якщо в тарифній темі Ляшко поступається Тимошенко, то з захистом села в нього ситуація виглядає краще ніж в своєї конкурентки. Справа в тому, що на відміну від Тимошенко лідер "Радикальної партії" захищає селянина та дрібного фермера, тобто справжнє село.

Що ще відрізняє Ляшка від згаданих вище опозиціонерів? Як мінімум, те, що він нікуди не поспішає, розуміючи, що ніяких парламентських виборів найближчим часом очікувати не варто. Як би не намагалися цього домогтися команди Саакашвілі та Тимошенко, разом з "п’ятою колоною" у вигляді "Опозиційного блоку"…