Влада

В Україні почалася війна за те, хто матиме Генпрокурора

Дискусія навколо повноважень гілок влади розгорілася з новою силою. Тепер всі дискутують над тим, хто має ухвалювати кадрові рішення по Генпрокурору

26 листопада 2015, 15:20

В Україні почалася війна за те, хто матиме Генпрокурора

фото: УНІАН

Чи має Президент призначати Генерального прокурора, чи це має робити Верховна Рада? Саме це питання викликало жваву та жорстку дискусію серед "диванної сотні" після подання главою держави проекту змін до Конституції, що стосуються реформи правосуддя. Варто зазначити, що глава держави пропонує позбавити Верховну Раду України права висловлювати недовіру Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з посади. Разом з тим, парламент і надалі зможе давати згоду на призначення та звільнення президентом керівника ГПУ.

В результаті, величезна кількість різноманітних горе-експертів заговорили про намагання Порошенка узурпувати владу, остаточно підім’явши під себе головний слідчий орган. Втім, на думку хоч і екс-нардепа від Партії регіонів, але справді авторитетного і відомого правника Сергія Головатого, такий проект – це європейський стандарт. І головна проблема криється не у механізмах, а у особистостях. "Політичні органи не повинні брати жодної участі у формуванні інститутів, які входять до системи правосуддя. Судді мають бути незалежними, прокурори мають бути незалежними, адвокати мають бути незалежними, слідчі мають бути незалежними. Всі ці види юридичних інститутів, які входять до системи правосуддя не повинні бути залежними від політичних органів, президента, Верховної Ради. Це є європейський стандарт, прокурор за реформою входить до системи правосуддя так само, як адвокатура", - зазначив він.

За словами Головатого, захист, обвинувачення, а також суддя, який вирішує справу, за реформою входить до системи правосуддя. "Зараз за чинною Конституцією вона окремо стоїть, і за радянською системою окремо. Прокурори завжди казали – ми четверта гілка влади. Ні, є тільки три гілки влади. Тому там впливу Верховної Ради не повинно бути, як і президента. Тепер і призначення і звільнення буде за погодженням обох інститутів – і звільнення і призначення за згодою Верховної Ради. Дзеркальна ситуація. Але вотум недовіри – це політична функція, вотум недовіри депутати можуть уряду висловити, політики політикам, але не представникам правосуддя. Якщо Верховна Рада усувається від процедури призначення суддів і звільнення суддів, це саме стосується і прокурора. Це вимога верховенства права, це європейський стандарт, і крапка", - наголосив Сергій Головатий.

Іншими словами, вади чинного і майбутніх генпрокурорів варто шукати в якості суб’єктів, що мають відношення до призначення. При нинішній парламентсько-президентській системі було призначено два прокурори з подання президента – Віталій Ярема і Віктор Шокін. За того ж Віктора Шокіна з подачі Петра Порошенка проголосували 318 нардепів, себто конституційна більшість. Можна згадати і призначення генпрокурором Олега Махницького – без всякого подання було ухвалено рішення, що за нього треба проголосувати, оскільки за квотним принципом (який, до речі, в законодавстві ніде не згадується) це місце надається "Свободі".
Тому, якщо підвести риску під трьома пост-майданівськими прокурорами, то висновок напрошується один: який Президент та яка Верховна Рада, такий і Генпрокурор. Не кращий і не гірший. "А вы, друзья, как ни садитесь, все в музыканты не годитесь", - як говорять на Росії.

Також не варто забувати, що ті хто вважають, що парламент залишається абсолютно не при справах, абсолютно неправі. Адже у ВР залишається право давати згоду на призначення та звільнення Генпрокурора. Якщо Порошенко, умовно кажучи, знову захоче бачити Ярему в кріслі генпрокурора, то парламент має повне право відмовити йому. Інша справа, як президент обиратиме кандидатуру, яку він подаватиме парламенту. Так, Порошенко може провести конкурс, але вся країна бачить, як можна зробити з конкурсу абсолютно формальну річ. Таким чином, залишається чимало запитань, які залежить від осіб, що ухвалюють рішення, а не від закону, який в Україні навчилися віртуозно використовувати, як дишло.

Більше політичних новин читайте на Depo.Влада

 

Loading...
Loading...