Україна потрапила до списку країн, які найгірше виконують рішення ЄСПЛ

Відповідні дані оприлюднені у середу в річній доповіді Ради Європи, повідомляє depo.ua з посиланням на УНІАН.

Зокрема, рейтинг країн, в яких зареєстрована найбільша кількість рішень ЄСПЛ, які очікують на виконання чи не виконуються станом на кінець 2015 року, очолила Італія (2 тис. 421 рішення), другою стала Туреччина (1 тис. 591 рішення), на третьому місці Росія (1 тис. 549 рішень), на четвертому - Україна (1 тис. 52 рішення, що становить 10% всіх розглянутих справ і майже не змінилося у порівнянні з 2014 роком) і на п’ятому - Румунія (652 рішення).

У найбільші категорії справ, які перебувають під посиленим наглядом Комітету міністрів Ради Європи, входять справи, пов'язані з діями сил безпеки (17%), з поганими умовами утримання (13%), з надмірною тривалістю судових розглядів (9%) та необґрунтованим затриманням (9%).

У доповіді також констатується, що Україна є другою після Росії державою з найбільшою часткою випадків, які знаходяться під посиленим наглядом, що свідчить про структурні і складні проблеми. Так, на Україну припадає 15% всіх випадків, які знаходяться під посиленим контролем. За Україною йде Туреччина з 10 відсотками.

Стосовно виплати Україною справедливої компенсації у доповіді вказано, що вчасно Київ це зробив тільки у 23 випадках, що є покращенням, адже у 2014 році це було зроблено у п’яти рішеннях. 168 рішень очікують на виплату, з них у 135 випадках термін невиплати становить більше шести місяців після закінчення встановленої дати.

Загальна сума, яку Україна має виплатити за рішеннями ЄСПЛ у 2015 року, становить 0,97 млн євро, що значно краще, ніж 7,7 млн євро у 2014 році.

До списку справ, які стосуються України, увійшли випадки, пов'язані з умовами утримання під вартою та питаннями медичної допомоги, серйозні систематичні проблеми, пов'язані з функціонуванням української судової системи (як приклад справа Олександра Волкова проти України), недоліки в законодавстві і практиці, що регулюють право на свободу зібрань, тривале невиконання місцевими судами рішень, винесених проти держави або державних підприємств та відсутність ефективних засобів правового захисту.

Серед головних досягнень та реформ, які були зроблені в Україні з 1998 року, вказані правова визначеність, справедливий суд та свобода слова.