Тягнибок виявився русофобом в четвертому поколінні

Український націоналіст №1 Олег Тягнибок виклав в Фейсбук фотографії своїх предків. Як виявилося, його русофобія це давня сімейна традиція, якій вже більше ста років. Відколювати Україну його предки почали ще за часів царської Росії. Причому боротьба за незалежність часто закінчувалася для них в'язницями, таборами, засланнями, репресіями.

Предок Тягнибока Лонґин Цегельський, будучи студентом Львівського університету, вирушив до Англії на студентський конгрес, де виступав проти росіян, які доводили права Росії на територію України. В результаті затримання поліцією і депортація.

"Лонґина звільнили тільки стараннями ректора і сенату Львівського університету", - повідомляє Олег Тягнибок, якого і самого в студентські роки не раз намагалися затримати "за політику".

Надалі предок Тягнибока стає міністром Західно-Української Народної Республіки. "Це той самий Лонґин Цегельський, який століття тому був одним з батьків-засновників Західно-Української Народної Республіки, а потім зачитував Акт Злуки між УНР и ЗУНР 22 січня 1919 року на Софіївській площі в Києві".

Під стать Лонґину Цегельському виявився і його брат Ігнатій. У сані священика він (мабуть, під час громадянської війни) "освячував українські підрозділи", за що отримає згодом 10 років таборів у Мордовії.

Рідний брата бабусі українського націоналіста №1 Петро Скобельський в роки другої світової служив лікарем в Українській Повстанській Армії. За словами Тягнибока, він "поліг від енкаведистських куль, рятуючи життя пораненому повстанцеві в травні 1945-го".

Дід Тягнибока священик Артемій в п'ятидесяті роки був засланий до Сибіру. Як пояснює головний "свободівець", дідусь відмовився служити Московському патріархату. Постраждали від "клятих москалів" і двоюрідні брати Артемія.

"Микола Цегельський загинув в таборі суворого режиму, а Романа Лиско москалі живцем замурували в стіні горезвісної в'язниці на Лонцького", - пише Тягнибок.

Дружину і трьох дітей батька Артемія також відправили на заслання. Серед них була і мама Тягнибока. Коли сім'ю репресували, їй було 4 роки.

Втім, своїм дітям і внукам (недавно головний український "наці" став дідом) не бажає долі своїх предків. Тягнибок впевнений, що залишить їм в спадщин країну, за яку їм не доведеться воювати з Москвою. "Моя старша дочка - ровесниця незалежної України - на 25-му році незалежності подарувала мені першу внучку Юстинку. Тому моя мотивація така ж, як і у моїх предків, і, напевно, у мільйонів українських батьків. Бажаю одного: щоб ні наші діти, ні внуки більше не змушені були боротися за незалежність. Пусто вони щасливо живуть і самі творять своє майбутнє на своїй, Богом даній землі", - пише націоналіст.