Влада

ТОП-25 найвпливовіших політиків. Петро Порошенко: коли почнуться реформи

Президент зможе втриматися у своєму кріслі тільки за однієї умови - якщо він реально почне реформувати країну

22 грудня 2014, 09:04

Останній номер минає «Деловая столица» вирішила присвятити жителям вітчизняного політичного олімпу. Ми навмисно обмежили наш рейтинг 25 найвпливовішими людьми держави, не ставши розширювати цю компанію, наприклад, до традиційної сотні. Адже насправді і два з половиною десятки впливових персон, які дійсно визначають траєкторію розвитку держави Україна, - цифра досить умовна. Так склалося, що персоналій, яких сміливо, без натяжок і спеціальних застережень, можна назвати центрами впливу або центрами прийняття рішень, у нас не набереться і десяти. Решта - провідники їхніх ідей, виконавці, думку яких реальні вершителі політичних доль країни можуть враховувати за бажанням. Саме тому різниця в політичних вагових категоріях фігурантів першої десятки і решти частини списку колосальна.

Ще одна особливість - в нашому рейтингу практично відсутні українські олігархи, вплив яких на політичне життя країни стрімко падає. Виняток - Ігор Коломойський, вагу якому надають не тільки його бізнес-активи, але і впливова посада губернатора Дніпропетровської області, і Рінат Ахметов: хоч і був вигнаний на тонкий лід майбутньої невизначеності, він, тим не менше, залишається найбагатшим громадянином нашої країни.

Також «ДС» відмовилася від включення в рейтинг новоспеченого міністра фінансів Наталії Яресько. Хоча господиня портфеля фінансового міністра зв'язана з головою Нацбанку, від якої багато в чому залежав рух і стан державних фінансів, апріорі - центр прийняття рішень.

Нарешті, беззастережно впливовою персоною вже зараз можна вважати майбутнього главу Національного антикорупційного бюро. Але його прізвище стане відомим тільки після новорічних свят, більш того, Петро Порошенко, коментуючи процес створення нового органу, вже пообіцяв «на 14 січня цікавий сюрприз», маючи на увазі його нового главу. Втім, цілком імовірно, що майбутній рік сильно перетасує список впливових політиків країни. Адже у кожного з його нинішніх фігурантів є свої больові точки, перед кожним стоять серйозні виклики. Від адекватності знайдених відповідей і буде залежати подальший ріст або зниження їх впливовості.

Петро Порошенко: коли почнуться реформи

Петро Порошенко поки міцно тримає пальму першості в українському політикумі. Незважаючи на існування у нас парламентсько-президентської форми правління з досить урізаними повноваженнями глави держави, народ цього урізання геть не бачить. Повсюдний вплив Порошенка відчувають не тільки прості громадяни, які в травні 2014 рооку обрали його Президентом вже в першому турі, але і весь політичний клас, постійно публічно і непублічно обговорює ступінь прихильності того чи іншого політичного діяча до Петра Олексійовича. Отже, в уявленні українців саме з Порошенком - головний попит за все, що відбувається в країні і навіть у світі, втім, виключно в контексті роботи української дипломатії, і так знаходиться в сфері президентської відповідальності.

Шлях до соціально-економічної стабілізації необхідно наочно прокреслити буквально покроково - українці вміють затягувати пояси і жертвувати собою, але тільки якщо їм чесно пояснюють мету і показують шлях, який до неї належить пройти

Зовнішньополітичну діяльність лідер України дійсно зробив своїм головним коником - він активно вояжує за кордоном, йому аплодують парламенти провідних країн, що не проходить непоміченим для світових ЗМІ. Але при цьому весь світ наполегливо говорить нам одне і те ж: війна - це не привід не проводити реформи. За великим рахунком провальний візит Арсенія Яценюка до Брюсселя минулого тижня - це перший, але дуже наполегливий дзвіночок главі держави. Нам не дадуть грошей, поки ми не почнемо реально змінювати все в нашій країні. Це ще влітку МВФ, США і ЄС готові були відразу ж дати гроші, але зараз вони вже не просять, а наполегливо вимагають змінювати країну.

Реформ потребує і виборець, який готовий терпіти багато чого, якщо йому дають щось взамін. Навесні, під час президентської кампанії Порошенко дарував нам надію на швидкий мир. І треба зазначити, що частково йому вдалося локалізувати війну. Але вже на парламентських виборах він не зміг подарувати нову надію, що відразу ж позначилося на результатах голосування. Зараз українці чекають від Президента двох речей - початку реальної боротьби з корупцією та заморожування війни на Донбасі. Причому перший пункт, напевно, більш важливий. І тут не можна не погодитися з Юрієм Луценком, який сказав свого часу, що часу в Президента - до весни. Більше терпіння у народу просто не вистачить. Це не означає, що почнеться Майдан, просто рівень апатії населення буде настільки високим, що на місцевих виборах може статися реванш антиукраїнських сил.

Третя проблема Порошенка - слабка комунікація з народом. Українці хочуть слухати, як все буде змінюватися. Вакуум комунікації заповнюється в першу чергу «противсіхів» різних мастей, які не хочуть і не бажають брати на себе відповідальність, але яким дуже важливо грати на публіку. Тому вибудовувати правильний президентський піар в глобальному масштабі - завдання першочергове, з яким поки явно не справляються його помічники.

Петру Олексійовичу вкрай важлива демонстрація своєї результативності та ефективності. П'ятому Президенту потрібно негайно починати реалізацію свого «жити по-новому» не у віртуальній площині, а в реальних, зрозумілих і запитуваних усіма українцями речах. Боротьба з корупцією і злочинами колишнього режиму просто зобов'язана бути підкреслено показовою, до того ж на конкретних прикладах. Боєздатність армії, яка вміє протистояти будь-якій, навіть повномасштабній агресії Путіна, повинна ні в кого не викликати сумнівів. Нарешті, шлях до соціально-економічної стабілізації необхідно наочно прокреслити буквально покроково - українці вміють затягувати пояси і жертвувати собою, але тільки якщо їм чесно пояснюють мету і показують шлях, який до неї належить пройти. Першими кроками Порошенко показав, що не боїться брати відповідальність на себе. Народ погодився, і тепер багато процесів сприймаються як зона відповідальності персонально Президента. Тому права (і часу) на помилки у Петра Порошенка немає.

Loading...
Loading...