Чим нам запам'ятається 2015-й. Головні події року, що минає

Захист та здача Донецького аеропорту

Бої за Донецький аеропорт попри перемир’я після перших Мінських угод протягом осені майже не вщухали. В результаті, за ситуацією у ДАП слідкувала вся Україна. Бійців за героїзм та непоступливість ворогу почали називати "кіборгами". В січні всередині терміналів аеропорту тривали жорсткі бої з використанням мінометів, танків та артилерії. Всього цього не витримували не лише люди, але й залізобетонні конструкції. 21 січня терористичні формування підірвали перекриття нового терміналу донецького аеропорту, в результаті чого, більше десяти наших бійців залишилися під завалами. Обороняти виявилося нічого. Того ж дня новий термінал, а також руїни диспетчерської башти покинули останні українські захисники. Таким чином оборона цієї ділянки фронту тривала 242 дні і мала позитивний моральний сигнал для українського суспільства, хоч і завершилася зрештою трагічно.

Мінськ-2

Фактичний провал перемир’я за результатами Мінська-1 призвів до повторних переговорів, які завершилися ухваленням у лютому так званих других Мінських угод. Перед цими переговорами канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд відвідали Київ та Москву для узгодження позицій. Під час переговорів 12 лютого лідери "четвірки" прийняли декларацію на підтримку комплексу заходів з виконання Мінських угод, який складався з 13 пунктів. Документ, підписаний другим президентом України Леонідом Кучмою, послом РФ в Україні Михайлом Зурабовим, послом ОБСЕ Гайді Тальявіні та представниками терористів "ДНР"-"ЛНР" Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким.   

Угода передбачала "негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України і його суворе виконання", відведення важких озброєнь обома сторонами, моніторинг та верифікацію ОБСЄ режиму припинення вогню. Також передбачався вивід військ з окупованих територій та проведення там виборів. Як показала практика, Мінські угоди були виконані дуже вибірково. Зокрема, припинення вогню так і не відбулося – бої за Дебальцеве продовжувалися після підписання документу. Деякі успіхи спостерігалися у контексті відведення озброєння, зменшилася інтенсивність боїв. Втім, з подальшим виконанням домовленостей домовитися так і не вдалося.

Дебальцеве

Після трагедії під Іловайськом бої за Дебальцеве стали ще однією чорною сторінкою у історії війни з Росією. Захоплення Дебальцівського виступу завжди залишалося питанням стратегічного значення, враховуючи той факт, що Дебальцеве є одним з найбільших залізничних транспортних центрів Донбасу. Бої тривали з певними паузами в цьому районі з червня 2014 року. Втім, вже у середині січня 2015 року почався масований наступ терористів. На початку лютого відбувалися спроби оточити українські війська, що знаходилися біля Дебальцевого. 9 лютого екс-міністр іноземних справ Швеції Карл Більдт на своїй сторінці у Твіттері написав, що росіяни зроблять усе можливе, щоб захопити Дебальцеве до підписання нових Мінських угод. Щоправда, це їм не вдалося. Однак попри оголошене перемир’я криваві бої продовжувалися ще більше тижня, допоки терористи не досягли своїх цілей, а наші війська були вимушені відійти. 20 лютого помічник міністра оборони Юрій Бірюков оприлюднив данні, де було сказано, що під час боїв на Дебальцевському плацдармі з 18 січня по 18 лютого загинули 179 українських військових, 110 військових потрапили в полон, а 81 — зникли безвісті. Втім, жодної реакції на ганебне порушення Мінських угод терористами з боку Заходу так і не пролунало.

Відставка Коломойського

Неконтрольованість губернатора Дніпропетровщини Ігоря Коломойського не могла не залишитися без уваги Банкової. Втім, зняти головного "жидобандерівця" країни просто так було складно. Тому вочевидь і був інспірований конфлікт навколо "Укрнафти" - істерична реакція з боку Коломойського, який не хотів втрачати вплив на цей державний актив, стала чудовим приводом для вирішення цього питання. При цьому візуально вся ця історія виглядала максимально коректно. Фактично це стало стартом затяжної війни між президентом та групою "Приват", яка вилилася у історію з арештом Геннадія Корбана. Сам Коломойський в інтерв’ю зазначав, що президент поставив перед Коломойським кілька умов, які стосувалися, зокрема, медіа – на критику голови держави нібито ставилося табу.

Вбивства Бузини та Калашникова, а також самогубство Чечетова

Вбивства двох яскравих представників "п’ятої колони" Олега Калашникова та Олеся Бузини з різницею в день (15 і 16 квітня відповідно) явно мали одну єдину мету – максимально дискредитувати Україну, показати страшну картинку з "кривавою хунтою", яка розбирається зі своїми ворогами. Обрано було двох "неліквідних" представників "п’ятої колони", які вже давно не представляли жодної користі. Тому їх і вбили. Політолог Володимир Фесенко повідомив про лист, який прийшов йому на електронну пошту з заявою фейкової організації "УПА", інші представники "руського мира" в Україні на кшталт Олени Бондаренко почали розповідати про небезпеку знаходження в Україні, хтось зламав сайт "Миротворець", і "залив" туди прізвища тих, кого нібито треба було ще вбити.

Підіграв всій цій історії Аваков, який знайшов двох підозрюваних – Дениса Поліщука та Андрія Медведько, які мали безпосереднє відношення до націоналістичних організацій, а також брали участь у бойових діях в АТО. Обох молодих людей досі тримають під вартою.

За два тижні до вбивств Бузини та Калашнікова, 28 лютого, покінчив з собою "регіонал" Михайло Чечетов. Щоправда, прив’язати його до нібито діянь кривавої "хунти" ніхто толком навіть не намагався. Згадали лише, що Чечетов свого часу був головою Фонду держмайна, як і загибла влітку 2014 року Валентина Семенюк-Самсоненко. Враховуючи що ФДМ мала відношення до схем приватизації, про такі дві дивні смерті можна сказати фразою з легендарного фільму "он слишком много знал"...  

Призначення Саакашвілі в Одесу

Поява грузинів у Києві почалася мало не одразу після Майдану. У низці міністерств з команди Саакашвілі були призначені заступники міністрів, а у випадку з міністерством охорони здоров’я – і очільник Олександр Квіташвілі. Поява Михайла Саакашвілі в Одесі була оцінена як сенсація, і як тимчасове рішення перед підвищенням на загальнодержавний рівень. Втім, попри те, що Саакашвілі дали повну свободу для маневру, особливих зрушень жителі області там не побачили. Попри обіцянки з боку грузинського губернатора ліквідувати контрабанду в Одеському порту, один з організаторів енергетичної блокади Криму Ленур Іслямов зазначив, що контрабанда на окупований півострів надходить саме з Одеси.

Протягом останнього часу Саакашвілі явно спрямував свої дії на те, щоб зробити ривок угору. Втім, Яценюка посунути йому поки що не вдалося. Антикорупційні форуми, які явно спрямовані проти чинного очільника уряду, поки що не дали результатів. 

Літній наступ терористів під Мар'їнкою

Попри затишшя на Донбасі, починаючи з червня досить серйозні бої почалися біля Мар’їнки. 3 червня бойовики несподівано перейшли у наступ великими силами з використанням танків, намагаючись відбити населений пункт. Представник України при ООН Юрій Сергєєв у своєму виступі повідомив, що в нападі на Мар'їнку були задіяні 30 танків та 1000 терористів. Але під Мар'їнкою путінських гібридів спіткала жорстка поразка. Після цього, за словами бійців АТО, загалом на фронті інтенсивність боїв зменшилася в рази. Майже не використовуються системи залпового вогню та артилерія. І лише остання історія з захопленням Комінтернового свідчить про спроби терористів та РФ спровокувати українських бійців на військові дії.

Стрілянина в Мукачевому і призначення Москаля

Послаблення впливу столиці призвело до посилення кланів на місцях. Мабуть, найбільш жорстким став конфлікт між двома такими кланами у Закарпатті. Мова йде про реальний конфлікт між сімейством Балог та Михайлом Ланьом. Все могло б пройти тихо-мирно, але всередині липня до екс-регіонала Ланя завітали представники "Правого сектору". Сторони щось не поділили, відбулася перестрілка, в результаті якої загинула одна людина, було поранено кілька осіб. Конфлікт наростав, "правосєки" успішно втекли в Карпати, звідки без проблем дісталися до зони АТО. Усередині області наростав конфлікт, який, враховуючи і так досить складну Закарпатську область, міг перерости в серйозні проблеми для всієї країни. Тому потрібна була людина, яка авторитетом задавить конфліктуючі сторони. Тому президенту довелося терміново переводити Геннадія Москаля з Луганської області на Закарпаття. Після цього ситуація зрештою вгамувалася, а місцеві вибори показали, що Банкова у виборі між двома кланами обрала Ланя, дозволивши йому влаштувати кишеньковий проект "Відродження" на місцевих виборах.

Пожежа на БРСМ

Згідно з офіційною інформацією, 8 червня о 17:29 у селі Крячки, що під Києвом, на нафтобазі, що належить БРСМ, спалахнув резервуар з пальним обсягом 800 м³ (650 тонн). Згодом полум'я охопило 4 резервуари. Втім, пожежу почали гасити пізно. В результаті попри героїчну роботу пожежників (загинуло 6 осіб, двоє з яких були працівниками нафтобази), залишки нафтобази вдалося погасити лише за вісім діб – 16 червня. Розглядалися різні версії пожежі - порушення правил безпеки та недотримання обслуговуючим персоналом технологічного процесу, умисний підпал. Також розглядалася версія підпалу із метою приховання розтрати керівництвом компанії "БРСМ" паливно-мастильних матеріалів і отримання страхової компенсації. В результаті, стосовно одного з заступників Генерального прокурора Анатолія Даниленка було відкрито кримінальну справу за отримання ним злочинних доходів від керівництва нафтобази, яке пов’язували з екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким. Втім, слідство так і не довело провину одіозного заступника генпрокурора.

Теракт 31 серпня

Головними передумовами для кривавих подій під стінами Верховної Ради стала реакція націоналістичних сил на ухвалення змін до Конституції, які стосувалися так званого окремого статусу для окупованих територій, норма щодо яких досить узагальнено прописана в перехідних положеннях змін до Конституції. 31 серпня ВР на позачерговому засіданні мала ухвалити зміни до Конституції, і перед стінами парламенту "Свободою", "Укропом" та "Радикальною партією" було організовано мітинг. Особливо відзначилися "свободівці" на чолі з Олегом Тягнибоком, які буквально кидалися на бійців Нацгвардії. Загострення призвело до трагедії – в нацгвардійців жбурнули бойову гранату. Від отриманих внаслідок цього травм зигинули четверо бійців.  В результаті, був затриманий боєць батальйону "Січ" Ігор Гуменюк, котрого звинуватили у застосуванні гранати проти нацгвардійців. За словами міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, при затриманому була чека від гранати та ще одна бойова граната.

З боку ГПУ були відкриті справи проти керівництва "Свободи" але це мало для політсили позитивний ефект, згуртувавши навколо тягнибоківців протестний електорат. На місцевих виборах "Свобода" набрала дуже непоганий результат.

Паризька зустріч і план Мореля

У вересні активізувалися переговори щодо виконання Мінських угод, а також змін до Конституції з особливим статусом окупованого Донбасу. Черговість кроків, що прописані у Мінських угодах щодо проведення виборів, фактично заблокувала процес виконання домовленостей. Все упиралося в те, що сепаратисти мали спочатку дати змогу повернути Україні контроль над кордоном і окупованою територією, і лише після цього проводити вибори. На це не йшла терористично-російська сторона. Тоді неочікувано з’явився такий собі план Мореля, який передбачав ухвалення Верховною Радою спеціального закону щодо місцевих виборів на окупованих територіях, які де-факто відбудуться поза контролем української сторони. План був запропонований робочій групі з питань політики Тристоронньої контактної групи французьким дипломатом П'єром Морелем.

Спочатку Порошенко назвав цю заяву Мореля мало не "особистою думкою", втім у Європі даний сценарій отримав підтримку. І в жовтні під час візиту Порошенка до Парижа на зустрічі за участі керівників Німеччини та Франції та хазяїна Кремля Путіна президенту України намагалися викрутити руки в цьому питанні.

Почався досить жорсткий тиск на українську владу, з вимогами ухвалення відповідного закону щодо проведення виборів на окупованих територіях. Втім, у Києві настояли на своєму, і у листопаді візит Мореля до Києва закінчився фіаско. За чутками, під час зустрічі з керівництвом парламенту та фракцій французькому дипломату пояснили, що ухвалення подібних норм не відповідає інтересам України, і не буде сприйнято українцями. В результаті, тема проведення виборів на Донбасі просто так – без жодних відповідних кроків з боку окупантів – останнім часом якось зникла з порядку денного.    

Арешт Ігоря Мосійчука

17 вересня Генеральна прокуратура оприлюднила кілька епізодів відео, на якому зафіксована передача хабара депутату Верховної Ради від Радикальної партії Ігорю Мосійчуку. Відео було продемонстроване під час засідання парламенту з подачі генпрокурора Віктора Шокіна. На відео показано кілька епізодів і зустрічей з невідомою людиною, який попросив Мосійчука вирішити деякі питання. Мосійчук озвучив суми, які потрібно заплатити за необхідні депутатські запити та звернення. Зокрема за запит — 10-15 тис. доларів, за звернення — 3-5 тис. доларів. Наприкінці відео продемонстрована передача начебто грошей начебто Мосійчуку. Щоправда, ані самих грошей, ані обличчя Мосійчука видно не було. В результаті з «радикала» було знято депутатську недоторканність.

Варто зазначити, що "Радикальна партія" на той момент вже вийшла з коаліції, однак корупційні звинувачення сильно вибили Ляшка з колії – на місцевих виборах рівень підтримки суттєво впав. Останні бюджетні розклади показали, що рейтинг у Ляшка рости буде навряд чи – хоч за "вилоносця" голосує простий народ, але коли його дурять напряму, то він цього не пробачить…

Місцеві вибори

Місцеві вибори продемонстрували досить ефективну роботу Банкової, якій вдалося серйозно поколоти "регіоналівський" електорат. В результаті, з’явилися такі проекти як "Відродження" та "Наш край", які відщіпнули у "Опоблоку" левову частку рейтингу. Окрім того, президентській політсилі вдалося отримати перше місце у більшості регіонах країни. Все це в купі з технічними проектами дало Банковій досить непогані можливості для впливу на ситуацію в регіонах.

Натомість ані Радикальна партія Ляшка, ані "Батьківщина" Тимошенко попри шалений популізм так і не отримали на місцевих виборах якогось серйозного результату. В той ці вибори можуть записати в позитив "Свобода" та "Самопоміч". Остання тепер розглядається як найбільш конкурентноздатна щодо партії влади політсила.

Арешти Корбана та Лукаш

Конфлікт між президентом та Ігорем Коломойським загострився під час місцевих виборів. В результаті відбулася операція у Дніпропетровську та арешт Геннадія Корбана. Пішли чутки про переговори між представниками "Приват" та Банковою. Втім, схоже, конфлікт матиме наслідки у наступному році: поки все йде до того, і оприлюднення ГПУ "чорної бухгалтерії" та аудіо записів щодо викрадення Сергія Рудика тому підтвердження, що права рука Коломойського ризикує сісти всерйоз і надовго.

На цьому фоні історія з затриманням екс-міністра юстиції Олени Лукаш виглядає як спроба ГПУ перевести увагу громадян з теми Корбана на щось більш для них приємне. Але зроблено все було, як завжди, доволі примітивно. Наразі Лукаш не за гратами і навіть не під домашнім арештом, а Корбан у СІЗО.

Продуктова та енергетична блокада Криму

У вересні лідери кримськотатарського народу разом з "Правим сектором" та "Цивільним Корпусом Азов" почали блокування постачання товарів в тимчасово окуповані Росією Автономну Республіку Крим та м. Севастополь. Втім, найбільш дошкульним ударом стали дії активістів з введення енергетичної блокади півострову. 20 листопада було відімкнено всі 4 опори ЛЕП, що ведуть до Криму. Враховуючи, що півострів може себе забезпечити електроенергією лише на 30 відсотків, це завершилося віяловими відключеннями. 2 грудня Путін урочисто увімкнув першу лінію електромосту на 200 мегават. Попри пропагандистські заяви, це не вплинуло на стан речей у Криму. Втім, вже 8 грудня електропостачання в Крим було відновлено – лідери кримськотатарського народу змінили думку і дозволили частково дати струм на півострів. Поговорювали, що вся ця історія була пов’язана з конфліктами у владі та тиском на російського олігарха Костянтина Григоришина, який отримав серйозні важелі впливу в "Укренерго" та в енергогенеруючих компаніях Криму.

Зачистка "атаманів" "ДНР-ЛНР"

Рік, що уходить ознаменувався серйозними чистками в рядах "ДНР"-"ЛНР", які остаточно перетворилися на військові адміністрації, з чіткою ієрархією та готовністю знищити будь-кого, хто не хоче жити в системі. Першим у 2015 році став Павло Беднов (він же "Бетмен"), машину якого 1 січня розстріляли з автоматів-гранотометів-вогнеметів. Після цього його підрозділ був швидко переформатований і підпорядкований "правильним" командирам. Наступним був Олексій Мозговий, чия бригада "Призрак" не допомогла 23 травня врятуватися її командиру від кулеметної черги. В результаті бригаду швидко перепідпорядкували іншому керівництву. Чи не останнім з вільних "атаманів", якого знищили, щоб не заважав, став Павло Дрьомов, машину якого підірвали 12 грудня. Фактично тим самим були вибиті останні гравці, які могли сказати щось проти нинішнього керівництва "ЛНР"-"ДНР" та їх хазяїв у Москві.

Бюджет та нова більшість

Попри дуже складну ситуацію та конфлікти всередині коаліції Верховній Раді все ж таки вдалося ухвалити державний бюджет на 2016 рік. Щоправда, одразу дві політсили, що представляють коаліцію, відмовилися голосувати за цей документ. Це – "Батьківщина" та "Самопоміч". Втім, БПП та НФ, які на двох отримали лише 192 голоси прийшли на допомогу "радикали" Ляшка, "Відродження" та "Воля народу". Якби не вони – не було б бюджету.

Не виключено, що саме це голосування стане фактичним цементуванням нової формули неформальної коаліції, за якої "дрібночлени" в коаліції формально залишатимуться на своїх місцях, а голоси більшість добиратиме за рахунок союзників за межами коаліції.