Що робити, аби з Онищенка не вийшов Березовський

Екстрадиція оголошеного в розшук нардепа цілком і повністю залежить від доказів, які НАБУ і САП зуміють надати британській стороні

Журналіст відділу «Світ»
Що робити, аби з Онищенка не вийшов Бере…

Народний депутат України, оголошений в розшук за підозрою у незаконному привласненні коштів державної компанії "Укргазвидобування" і завданні державі збитків на суму 1,6 млрд доларів Олександр Онищенко та генеральний прокурор України Юрій Луценко обмінялись різкими заявами.

Прокурор, зокрема, зауважив, що, на його думку, "крики через "втечу" Онищенка до Британії є некомпетентними". Бо "якщо Онищенко перебуває на території Британії, шанси процесу екстрадиції є достатньо високими”.

На що нардеп відповів, що "натиснути на британську юрисдикцію у пана прокурора не вийде ніяк".

Складається враження, що цей конфлікт – це не зовсім активне протистояння генпрокурора із зухвалим злочинцем, як то сприйняла частина українських користувачів соцмереж. Це одне з перших серйозних випробувань ефективності українських антикорупційних структур.

А заява Луценка про можливість екстрадиції Онищенка – це зайве (чи й незайве?) нагадування про те, що результат справи залежить від його підлеглих зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (з якими в нього непрості стосунки) і конкурентів з Національного антикорупційного бюро (з якими в нього практично відкрита війна). При тому, як цілком справедливо зазначив генпрокурор, така екстрадиція можлива в разі якщо слідчі цих відомств захочуть і зможуть зібрати достатню доказову базу для екстрадиції. В іншому разі вони публічно продемонструють власну неефективність, яку очільник Генпрокуратури згадає їм ще не раз і не два.

Що робити, аби з Онищенка не вийшов Березовський - фото 1

І, як цілком справедливо зауважив Онищенко, „натиснути” ні на кого не вдасться. Британська Феміда – не Печерський (і навіть не Солом’янський) суд. І сказати (в разі невдачі) щось про „упереджене ставлення”, „неправосудні рішення” і т.п. – просто не вийде. Собі дорожче.

Щодо правової ситуації – то в України та Великої Британії відсутня спеціальна угода про екстрадицію правопорушників.

Що, втім, ніколи не заважало Сполученому Королівству передавати за лінією Інтерполу в Україну злочинців, підозра стосовно яких видавалась Лондону виправданою і ніяк не пов’язаною з політикою. Вперше подібна екстрадиція відбулась 2008 року, і з того часу аналогічні випадки нечасто, але повторювались.

Стосовно ж рішення Онищенка отримати політичний притулок у Великій Британії, то в українських правоохоронних органів є шанси переконати британське правосуддя в відсутності політичних підтекстів у справі проти Онищенка.

Для цього досить розпочати слідство не тільки проти нардепа, але і проти тих, хто розкрадав державне майно разом із ним. Бо припустити, що Онищенко міг продавати газ за заниженою ціною фіктивним компаніям для подальшого перепродажу на ринку без відома і активної участі когось із посадовців державного „Укргазвидобування”, чи без серйозного „даху” в правоохоронних органах, звичайно можна. Але – складно.

І якби в поле зору закону потрапили ці службовці – цілком ймовірно, що й у Британії повірили б, що йдеться про очищення українського суспільства від корупції, а не про розправу з політичним конкурентом.

Тоді б і справа була би більш схожою на тривіальне кримінальне слідство, а не на „політичне переслідування” Олександра Онищенка. Гляди, і стомлений поневіряннями на чужині нардеп швидше зміг би повернутись на рідну землю. В наручниках і в належному супроводі. Без надії опинитись на підписці про невиїзд.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme