Влада

Саакашвілі: Від реформатора до "міського божевільного"

Екс-губернатор Одещини, що запам’ятався радше як поганий танцюрист, якому щось заважає, вирішив стати ще й «корисним ідіотом» Путіна

11 листопада 2016, 16:00

Саакашвілі: Від реформатора до "міського божевільного"

Попри традиційний емоційний запал Саакашвілі, на його сьогоднішню прес-конференцію було сумно дивитися. Нічого нового. Хіба що симпатичні особи жіночої статі за спиною. А так - погрози, надування щік і популізм, розрахований на одноклітинних. Саакашвілі сьогодні став головним політичним паяцом країни, її головним "міським божевільним". Нічого з того, що він пообіцяв зробити, здійснено не буде. Ні перевиборів, ні навіть дієвої політичної сили він не створить. З «Хвилею», очевидно, вже награвся. Тепер на черзі ще якийсь проект, до якого відразу прилипнуть якість пройдисвіти, яким Саакашвілі вигідний у ролі кишенькового антикорупціонера. За потреби його можна витягнути на телебачення і натравити на опонента. Чиє ім’я скажуть, те й озвучить…

Чому у Саакашвілі нічого не вийде? По-перше, у нього немає ресурсів. Точніше, є, але джерела фінансування дуже легко відслідкувати – провальні антикорупційні форуми, які проводилися коштом багатьох одіозних осіб мали б екс-президента Грузії чомусь навчити. Також легко простежується лояльність каналів до нього. Depo.ua пояснив, чому Саакашвілі так подобається телеканалу «112. Україна». І чому він найближчим часом стане улюбленцем на «Інтері» й «Ньюзвані». Дійсно, Саакашвілі не агент російського впливу, тут він каже правду, проте кремлівська агентура його використовуватиме для власних потреб. Їй же також потрібні перевибори, а таких яскравих спікерів у неї немає. Проте якщо виборець побачить, де і з ким з’являється Саакашвілі, він розчарується у ньому так само швидко, як в Надії Савченко.

Другий момент – людський ресурс. У Саакашвілі є лише Саакашвілі. Ця людина нездатна мати потужну команду і втримати її біля себе надовго. Це стало однією з причин поразки його політики в Грузії. В Україні він повторює те саме. Якщо Саакашвілі знову зблизиться з так званими "єврооптимістами", а у нього, схоже, іншого вибору немає, то цей союз стане братською могилою і для нього, і для них.

По-третє, потрібно розуміти, що Саакашвілі пішов в атаку не стрімголов, він розраховує отримати підтримку від нової американської адміністрації. Екс-глава Одещини нахвалявся багаторічною дружбою з Дональдом Трампом. Можливо, епатажні політики і подобаються Трампу, але до чого тут Україна? До того ж, Саакашвілі помиляється – Трамп у ролі бізнесмена – це одне, а президента США – зовсім інше. У Вашингтоні можуть критично сприймати ситуацію в Україні, але втрачати свій вплив тут через хворі амбіції одного президента-вигнанця з Кавказу точно не хочуть. І тому рано або пізно спустять його на землю.

По-четверте, з усього того, що Саакашвілі набалакав під час сьогоднішнього брифінгу, насторожує навіть не спроба відібрати у Юлії Тимошенко лаври головної популістки, а нерозуміння, або небажання розуміти, що розбурхувати країну під канонади обстрілів з боку російських терористів – злочин. Зрозуміло, Саакашвілі хоче стати головним опозиціонером, щоб інші або йшли за ним, або він їх затаврує "запроданцями Банкової" чи ще якось, але навіщо проводити експеримент над українцями, підриваючи ситуацію в тилу воюючої держави?

І, останнє. Не про Саакашвілі конкретно. Залишається сподіватися, що наступний іноземець, якому даватимуть українське громадянство, на нього справді заслуговуватиме. А не прикриватиме нашим паспортом свої амбіції – будь-то політика, бізнес чи медіа.

Більше новин про політичне життя України читайте на Depo.Влада

 

Loading...
Loading...