Реаліті-шоу в українській політиці. Хто і кого у нас гнобив в прямому ефірі

Арешт Сергія Бочковського та його заступника Василя Стоєцького, витриманий в стилі якогось дорогого телесеріалу на кшталт "Династії" (той момент, коли якогось молодого олігарха забирають прямо з вирішального для його бізнесу прийому), мав би бути легкопрогнозованим

Реаліті-шоу в українській політиці. Хто…

Красива картинка з двома силовиками у формі, поєднаних наручниками, для непосвяченої людини могла б бути загадкою: незрозуміло, хто ж із них кого арештував. Наявність же навколо величезної кількості камер з мікрофонами лише підсилювала сприйняття дійсності, як якоїсь реаліті-програми. Однак, саме такі програми - важлива складова політичного життя у державі. Чимось вони мають витіснити із суспільної свідомості міцно застрягшого там Шустера, однак при цьому - і підживити українську шустеріану, давши поживу для безлічі політичних телешоу.

Цікаво, що без публічного покарання підлеглих не обходився ще жоден український політичний режим, хоча як явище воно більш притаманне жорстким авторитарним державам. Постійно в прямому ефірі когось звільняє або арештовує Лукашенко чи лідери Туркменістану, товариш Кім Чен Ин так само публічно нещодавно арештував, засудив і розстріляв свого дядька (на це все йому вистачило доби). Щось подібне витворяв не приходячи до тями Борис Єльцин з його легендарним "не так сидите", але традиція геть зійшла на пси за наступника. Путін, як гідний агент спецслужб, любить непублічність, морок та туман. Цим він, як не дивно, скидається на нашого Кравчука. Тому що подібного шоу уникав хіба що Кравчук. Леонід Макарович пробув при владі недовго, як партійний функціонер він не уявляв інших форм політичної боротьби, окрім підкилимних, та й вітчизняні політтехнології тоді перебували в зародковому стані. Однак інші українські керманичі виклались на повну. Зараз ми згадаємо кілька випадків подібних публічних принижень, заодно спробувавши дати відповідь на питання - а воно кому-небудь допомогло?

Дмитро Табачник і Леонід Кучма в 1996 році

10 грудня 1996 року Леонід Кучма, звільнивши тодішнього голову Адміністрації Президента Дмитра Табачника, одночасно з тим публічно підписав наказ про позбавлення того звання полковника. По-своєму Табачник дійсно ніякого права на таке звання не мав, на момент виборчої кампанії Кучми він був старшим лейтенантом, 8 серпня 1994 року - одразу після перемоги Леоніда Даниловича - він став майором, а за рік до розжалування наказом Шмарова піднявся до полковника. Більш стрімку кар'єру у нас робили хіба що Гелетей з Хорошковським. Однак указ Кучми, який і так, очевидно був в курсі військового росту шефа своєї канцелярії, це було не відтворення справедливості, а публічне витирання ніг об колишнього партнера, та й прощання з тим "проросійським Кучмою", якого ми бачили в 1994 році. Чи допомогло це Кучмі? Навряд чи, бо для націонал-демократів він так ніколи і не став своїм, попри те, що частина їх сформулювала тезу щодо "конструктивної позиції" і частково увійшла у владу. Табачник же залишався в публічній політиці значно довше свого шефа, допоки остаточно не покинув країну. Здається, єдине місце, з якого до цього часу не звільнили колишнього міністра освіти - це Орден святого Станіслава, хоча позбавлення лицарського звання за всіма приписами, біля ганебного стовпа, з переламуванням шпаги над головою, було б ефектним видовищем і підняло б авторитет до контори шевальє В'ялова. Побічним ефектом розжалування Табачника стало те, що пісня про "справжнього полковника" набула у країні політичного забарвлення.

Юрій Луценко виписав штраф сину Ющєнко у прямому ефірі, 18 серпня 2005 року

Ющенківська доба з публічними поєдинками всіх проти всіх дала багато прикладів прилюдного чехвощення. Були і тези про "сучку з блохами", було і одночасне звільнення Порошенка з Тимошенко, яке в чомусь дуже нагадує нинішню відставку Коломойського. Був і Яценюк, який закошмарив цілий ДАІшний сецпідозділ. І арешт в ліжку Шуфрича, прикутого до депутатші Прошкуратової. Однак в пам'яті народній залишилися таки не президент, а міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який продемонстрував на своїй посаді неабиякий хист до ньюсмейкерства, вершиною якого стало власноручне виписуваня штрафу Андрію Ющенкові за їзду на автомобілі з чеськими номерами. Максимального маразму ситуації додавало навіть не те, що володаря телефону "Верту" за 5 тисяч доларів було оштрафовано на суму в три долари. Головне, що міністр продемонстрував у прямому ефірі кричуще незнання законів, які дуже чітко регламентують написання протоколів і встановлення правопорушення. Як наслідок Печерський суд відмовився присуджувати штраф за неправильно оформленим протоколом, повернувши його назад до МВС, і питання, чи заплатив таки Ющенко-молодший три долари, так і залишилось на сьогоднішній день невстановленим. Зате відомо, що вся еліта ющенківських часів внаслідок перманентного шарварку, втратила владу, а дехто потрапив і в судові зали того самого Печерського суду - і судді вже не були щодо них такі принципові, як щодо Андрія Вікторовича.

Віктор Януквич не мав звички особисто публічно ламати своїх підлеглих через коліно, він волів це робити руками суддів штибу Родіона Кірєєва (до речі, де він?). Однак показову публічну боротьбу із гідрою злочинності намагався продемонструвати і він. Зараз важко сказати, хто напоумив прийти президента на колегію МВС з пакунком наркотиків, можливо це була Герман, у якої з креативністю незгірше, ніж у Луценка. Теоретично, люди в погонах, яким президент приніс і продемонстрував марихуану, кокаїн, трамадол та iншi психотропнi речовини, "вiльно придбанi працiвниками його адмiнiстрацiї у глобальнiй мережi", мали б просто тут же скрутити Януковича, і відравити його до СІЗО. Не кажучи про те, що журналісти тоді просто затролили Дарку Чепак уїдливими питаннями про походження кокаїнових запасів в АП. Наслідок піар-акції виявився зовсім протилежним очікуваному, а заодно поклав початок величезному спискові усіляких конфузів, в яких опинявся Віктор Федорович за весь час свого президентства.

Затримання начальник маріупольської міліції Олега Моргуна, батальйоном "Шахтарськ" разом із Ляшком 5 серпня 2014 року

Кого тільки не затримував Олег Ляшко протягом президентських перегонів? Фактично дня не проходило, аби "Інтер" не повідомляв про чергове затримання когось, кого б лідер "Радикальної партії" вантажив би до багажника машини чи гвинтокрила. На жаль, українці більше ведуться на "роблене", аніж на "зроблене". І навряд чи хтось може сказати, яка доля була у тих затриманих. Єдиний, життєвий шлях котрого можна прослідкувати - це колишній начальник маріупольської міліції Олег Моргун, який був схоплений бійцями батальйону "Шахтарськ" разом із Ляшком 5 серпня. Однак вже на наступний день Моргун знову з'явився на своїй посаді, потім написав заяву про відставку, і безперешкодно перейшов на бік "ДНР", де деякий час працював в структурах місцевої міліції.  Причому наш герой проявив потенціал до виживання незгірший за Дункана Маклауда: пізніше загін "Тіні" повідомляв про знищення Моргуна, але нещодавно живісінький міліціонер знову з'явився на сепаратистських ресурсах вже в ролі військового коменданта Новоазовська. Однак де-факто ці затримання допомогли партії Ляшка пройти до парламенту. Правда на наступні вибори йому тре буде придумати якийсь інший хід, бо коли вже забирають міністрів у Кабміні, хапати якогось міліцейського полковника некомільфо.

Теза, що Бочковський став жертвою війни між Порошенком та Коломойським, очевидна. Під час бойових дій завжди страждає мирне населення, або, кажучи народною мовою, коли пани б'ються, холопи мають підстави турбуватися за свої чуби. Але цікаво відзначити, що сценаристи цього дивного арешту явно вкрали ідею у самого Коломойського: ну явно ж не без відома губернатора на сесії Дніпропетровської міськради приходив воєнком з повістками на депутатів. Сама ідея народу тоді дуже сподобалась. Чи оцінять виборці арешт очільників ДСНС - про це ми дізнаємося вже буквально днями. Однак, як свідчить історія останніх років такі експерименти в ефірі досить ризиковані, і далеко не завжди призводять до очікуваних наслідків.

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme