Влада

Рада ухвалила антиросійську заяву з Польщею і Литвою щодо Другої світової війни (ТЕКСТ)

Сьогодні Верховна Рада ухвалила Постанову "Про Декларацію Пам'яті і Солідарності Сеймасу Литовської Республіки, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України"

20 жовтня 2016, 13:49

За відповідне рішення проголосували 243 парламентарів, передає Depo.ua.

Сьогодні ж відповідну заяву мають ухвалити парламенти Польщі і Литви, які постраждали від Радянського Союзу і російських імперських амбіцій під час Другої світової війни. 

Наводимо повний текст документа. 

Декларація пам'яті і солідарності

Сеймасу Литовської Республіки, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України

Kеруючись духом солідарності між народами Литви, Польщі і України;

Діючи в руслі стратегічного партнерства між Литовською Республікою, Республікою Польща і Україною;

Наголошуючи на нашій непорушній відданості фундаментальним принципам міжнародного права і спільному захисту національного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів кожної з наших держав;

Нагадуючи про велику історичну жертву наших народів, принесену на захист свободи і незалежності;

Дбаючи про захист свободи і досягнення гідного життя наших народів в об`єднаній Європі;

Ми, представники Сеймасу Литовської Республіки, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України;

Спільно й одночасно приймаємо цю Декларацію Пам'яті і Солідарності, аби віддати шану мільйонам жертв, яких зазнали наші народи під час Другої світової війни, та засудити зовнішніх агресорів, що намагались знищити нашу незалежність.

Ми привертаємо увагу до того факту, що пакт Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 року, укладений поміж двома тоталітарними режимами – комуністичним Радянським Союзом і нацистською Німеччиною, призвів до вибуху 1 вересня Другої світової війни, спричиненої агресією Німеччини, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз. Наслідком тих подій була окупація Польщі Німеччиною і Радянським Союзом, a в 1940 році - совєтська окупація Литви, Латвії i Естонії. Наслідком цього стали масові репресії проти наших народів. Ті події призвели також до ухвалення у Ялті в 1945 році рішень, які розпочали новий етап поневолення всієї Східної і Центральної Європи, що тривав півстоліття.

Ми пам`ятаємо, що кволість міжнародної реакції на ескалацію перед Другою світовою війною тоталітарних і шовіністичних ідеологій,  відсутність належної реакції на порушення з боку агресорів міжнародного права, а також політика поступок заохотили комуністичний і нацистський режими до агресії, а в результаті – до розподілу Європи.

Ми віддаємо шану мільйонам жертв агресії i окупації наших країн у ХХ столітті.

Ми пам`ятаємо про боротьбу литовських, польських і українських національних сил антикомуністичного та антинацистського руху опору, які створили моральну основу для повернення незалежності наших держав.

Ми віримо у необхідність активізації неупереджених історичних досліджень та необхідність стримування сил, які ведуть до суперечок в наших державах.

Звертаємо увагу на те, що здійснення Російською Федерацією агресивної зовнішньої політики, окупація Криму, підтримка і здійснення збройної інтервенції на сході України, порушення  основних норм міжнародного права та договорів, підписаних з Україною, невиконання Кремлем  домовленостей та ведення гібридної інформаційної війни становлять загрозу для миру і безпеки всієї Європи.

Ми висловлюємо нашу солідарність з усім Українським народом, в тому числі з кримськими татарами, у період цього великого випробування.

Підкреслюємо нашу заангажованість у заходах на користь мирного розв`язання конфлікту на сході України та повернення її територіальної цілісності.

Наголошуємо на необхідності згуртованості дій в рамках Організації Північноатлантичного Договору проти нових загроз і висловлюємо підтримку поглибленню співробітництва Альянсу з Україною та її стратегічній меті набути членства в НАТО.

Ми закликаємо всіх європейських партнерів показати єдність і міжнародну солідарність та захищати об`єднану Європу від зовнішньої агресії.

Закликаємо народи всієї Європи пам`ятати про причини і наслідки II світової війни, а також докласти спільних зусиль з метою захисту безпеки і свободи.

17 вересня 2016 року

 

Нагадаємо, 22 липня Сейм Польщі 442 голосами ухвалив резолюцію "Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА". У документі йдеться, що від геноциду на Волині у 1943-45 рр. загинули понад 100 тис. поляків.  У серпні Верховна Ради України висловила розчарування з цього приводу

Довідка: Найбільш резонансною подією польсько-українського протистояння у Другій світовій війні була Волинська трагедія (або, як кажуть поляки, Волинська різанина) — обопільні етнічні чистки, які їх вчинили Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова (АК) за участю польських батальйонів шуцманшафта і радянських партизанів.

Більше політичних новин читайте на Depo.Влада

Loading...
Loading...