Рада попередньо схвалила закон про кібербезпеку

За відповідне рішення проголосували 235 парламентарів, передає depo.ua.

Мета документа – створення національної системи кібербезпеки як сукупності політичних, соціальних, економічних та інформаційних відносин разом із організаційно-адміністративними та техніко-технологічними заходами шляхом комплексного підходу у тісній взаємодії державного і приватного секторів та громадянського суспільства.

"Ухвалення законопроекту щодо кібербезпеки дозволить визначити правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі, основні цілі, напрями та принципи державної політики у сфері кібербезпеки України, повноваження і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб та громадян у цій сфері, основні засади координації їх діяльності із забезпечення кібербезпеки України, а також визначити базові терміни у сфері кібербезпеки", - зазначив його співавтор, нардеп Валерій Лук’янчук.
Зокрема, документом, який враховує українську Стратегію та пропозицію експертів НАТО пропонуються такі зміни в законодавстві:

- виключене поняття "національний сегмент кіберпростору" та всі пов’язані з цим положення;

- зроблений акцент на суспільній складовій, приватно-державному партнерстві як базових вимогах забезпечення кібербезпеки – йдеться про спільну роботу всіх, а не тільки держави, її правоохоронних органів та Воєнної організації.

- структуровані положення щодо національної системи кібербезпеки, напрямів її роботи та принципів координації і взаємодії;

- доопрацьовані терміни, визначення та пов’язані з ними положення проекту, зокрема: уточнено зміст понять "кібербезпека" і "кіберзахист" та, відповідно, розмежовані об’єкти кібербезпеки/кіберзахисту (кіберзахист – заходи, пов’язані та спрямовані на безпеку систем та інформаційних ресурсів; кібербезпека – більш широке поняття, яке включає дії та заходи, пов’язані з безпекою осіб та суспільних відносин, зокрема заходи правоохоронного, розвідувального, контррозвідувального, оперативно-розшукового, а також політичного, інформаційного, суспільно-просвітницького характеру та безпосередні заходи кіберзахисту);

- доопрацьований зміст поняття "критично важливі об’єкти інфраструктури", у тому числі, визначено основні критерії можливого віднесення підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, до Переліку таких об’єктів;

- введене поняття національних електронних інформаційних ресурсів, що пов’язано з необхідністю кіберзахисту масиву інформації, безпека обігу (цілісність, доступність) якої також має забезпечуватися (бібліотечні, навчальні фонди, інші масиви важливої суспільної, історичної, іншої інформації, яка не підпадає під поняття "державні інформаційні ресурси");

- запроваджуються механізми застосування кращих європейських та світових практик і стандартів в частині розроблення та прийняття галузевих стандартів кіберзахисту критично важливих об’єктів інфраструктури (більшість об’єктів - приватної власності) та запровадження системи аудиту інформаційної безпеки таких об’єктів;

Дія закону не поширюється на соцмережі та приватні веб-ресурси.