Путін пнеться показати, що не злякався Савченко

Сьогодні уже п'ятий день, як триває сухе голодування Надії Савченко у російській тюрмі. До цієї крайньої міри протесту вона вдалася ще під час попереднього судового засідання - 3 березня, вимагаючи закінчити судову виставу ще тоді. Натомість російський суд спочатку відклав засідання до 9 березня (у випадку сухого голодування ці шість днів - термін близький до критичного), а сьогодні "найгуманніший в світі суд" призначив винесення вироку аж на 21 березня, що гарантує Надії смерть від зневоднення, якщо вона не відмовиться від своїх планів.

Отже, все виглядає так, що Путін знову зіграв на підвищення ставок, адже Надія загнала його у глухий кут і будь-яке закінчення справи української льотчиці буде поразкою Кремля. Варіант з виправдальним вироком не розглядається взагалі, адже це для Путіна просто капітуляція. Більше того навіть оголосити цілком передбачуваний вирок (визнання вини та 23 роки тюрми) сьогодні, поки Савченко ще жива, аж ніяк не по "пацанським понятіям", адже все виглядатиме як змушений ультиматумом Надії поспіх. То ж Володимир Володимирович включився у дуель жертовності та "пацанських понятій", відклавши вирок на термін, дожити до якого в української заручниці майже немає шансів. Цим кроком Путін мав би дати зрозуміти усім, що готовий дозволити Надії померти. От тільки смерть Савченко у тюрмі – це також поразка Путіна, як моральна – через те, що він не зумів поламати українську жінку, так і політична, враховуючи невідворотні зовнішньополітичні ускладнення.

То ж як не крути, а справа Савченко вийде Володимиру Володимировичу боком. І єдиний його шанс зберегти пацанське обличчя в тому числі і перед своїм електоратом – це йти до кінця, розраховуючи врешті зламати Надію, тобто змусити її відмовитися від сухого голодування. І для цього Кремль в найближчі дні використає усі засоби. З вуст адвокатів Савченко уже прозвучало, що єдиний її шанс – це відправлення на батьківщину для відбування покарання уже після вироку. Цей сценарій звучатиме в найближчі дні все частіше, звісно, не з вуст офіційних представників російської влади чи правосуддя, адже це буде також капітуляція. Отже Савченко запропонують, приміром через тих же адвокатів, обирати між власною смертю та сподіванням на звільнення у відносно недалекому майбутньому. І тут розрахунок доволі простий – бажання жити у молодої дівчини має перемогти затятість і вона відмовиться від голодування, що буде певною перемогою Кремля. А далі, уже після вироку, можна буде тягнути час і далі говорити про можливість відправки на батьківщину, сподіваючись, що ситуація якось таки розсмокчеться – чи то Савченко уже не захоче голодувати, чи то придумають їй якусь нову обіцянку. Адже всерйоз розглядати можливість того, що Кремль після показового суду таки відправить Савченко в Україну поки що підстав особливих немає. Не для того Савченко тримають і судять, аби потім взяти і віддати "хунті". Та й крім Савченко в російських буцегарнях є уже "засуджені" українці (Сєнцов з Кольченком приміром), і їхні приклади аж ніяк не додають віри у реальність подібного сценарію.

Якщо ж українська заручниця не відмовиться від своїх планів, то у каральної путінської машини завжди є в запасі план "Б" – примусове годування і поїння. Швидше за все російська каральна машина просто не дозволить Надії померти, і якщо стан її здоров'я наблизиться до критичного, заходи "примусового оздоровлення" будуть задіяні на повну потужність, аби примусити Савченко до життя... хоча б до суду.

Тим часом деякі українські політичні зрадофіли продовжують заробляти собі на імені Савченко політичні дивіденди, вимагаючи від президента негайно обміняти Савченко на полонених російських ГРУшників Алєксандрова та Єрофеєва. От як, виявляється, все просто вирішується. Тільки вони забувають про те, що для обміну потрібна згода щонайменше двох сторін переговорів і якби Путін хотів такого обміну, то він би уже давно відбувся. При цьому все виглядає так, що Путіну глибоко байдужа доля двох "рядових ГРУшників", принаймні стурбованості їхньою долею ніхто в Росії особливо не виявляв, тим більше в сталінсько-гебістській культурі, до якої останнім часом тяжіє путінська Росія, полонений і зрадник - це майже синоніми.

 Як би там не було, нам залишається сподіватися, що українська влада та весь цивілізований світ зроблять усе можливе аби врешті напоумити Путіна, і Надія Савченко повернеться додому живою і здоровою.