Порошенко усіх переграв

Зустріч "нормандської четвірки" в Парижі, схоже, сам Петро Порошенко оцінює як не дуже вдалу, оскільки там йому пояснили, що "план Мореля" стосовно виборів на окупованому Донбасі не "чиясь особиста думка", а єдиний можливий для нього варіант.

Звісно, Порошенко міг гордо не потиснути руку Путіну, а заодно і "зрадникам" Меркель та Олланду, і заявити, що Україна не хоче проводити вибори разом з терористами і взагалі, виходить з Мінських угод. І взагалі Україна знати нічого не хоче про ані про Донбас, ані про Крим, поки ті самі не попросяться до складу України. А до тих пір просто забудемо про них. А якщо вони нагадають про себе стріляниною, то дамо "гідну відсіч і візьмемо ситуацію під контроль". Чи як там говорилося у офіційних повідомленнях  з АТО під час Іловайського котла та здачі Дебальцевого. Мабуть саме такий поворот передбачав простий до ідіотизму план Березюка-Сироїд.

Однак Порошенко так не вчинив і Сироїд та К можуть тепер до хрипоти кричати про "зраду". Це зрозуміло. Парадокс в іншому - Порошенко і сам себе підозрює у "зраді". Адже одразу після зустрічі "нормандської четвірки" наш президент замість того, щоб пояснити, що робитиме далі на дипломатичних полях та на внутрішньополітичному фронті, вийшов з ультрапатріотичною риторикою. Мовляв, війна не закінчилася, це лише перемир'я, а війна закінчиться тільки тоді, коли останній окупант залишить нашу землю, ну і так далі. Коротше, війна до перемоги і крапка. Потім Порошенко взагалі додав - жодного "плану Мореля" не існує в природі.  Так і хочеться сказати - на злодієві і шапка горить. Так от до відома Петра Олексійовича - не все так погано. І він нікого поки не зрадив. Не треба комплексувати. Звісно, погано, що він приїхав в Париж без власного плану на противагу "плану Мореля" (принаймні українці не поінформовані про існування "плану Порошенка"), але не будемо судити суворо, адже, й план Мореля можна дещо підкорегувати і використати на свою користь. 

По-перше, сам Порошенко і вся його інформаційна рать повинні говорити не про "війну до перемоги", яку вони не можуть забезпечити, а про те, що в Парижі Путін остаточно злив "ЛНР" та "ДНР". Чому? Тому що місцеві вибори на окупованому Донбасі за хай навіть найособливішим, але українським законом де-юре виносять УСІ структури невизнаних державок поза законні межі. Можна сказати - ну вони і так незаконні і невизнані. Так. Невизнані усіма, крім Росії (де-юре їх і Росія не визнає) та самих "ЛНР" та "ДНР". Але після місцевих виборів за українським законом самі Плотницький і Захарченко погоджуються з тим, що от є легітимно обрані мери Донецька та Луганська, а от є фейкові "народні ради", "народні міністри" та інша квазідержавна єресь, яку вони вигадали. Захарченко може обратися мером Донецька, а Плотницький - Луганська. Але це максимум чого вони можуть досягнути в системі координат, яку пропонує "план Мореля". І це означатиме, що вони самі - Захарченко і Плотницький - відмовляються від своїх вигаданих "президентських регалій". Після того, як ЦВК визнає результати місцевих виборів на окупованому Донбасі, "ЛНР" та "ДНР" де-юре припиняють своє існування і для Росії і для Захарченка з Плотницьким. Власне, це і є головний меседж, який треба донести не стільки українцям, скільки "ополченцям" та усім "ватним" прихильникам Новоросії. Вас в Парижі злили. Для вас все пропало. Зрада. Ви воювали за те, щоб Захарченко та Плотницький стали українськими мерами.

По-друге, щодо особливості виборчого закону для окупованого Донбасу. Головною його особливістю, на якій має наполягати Київ, повинно бути те, що Україна братиме участь у виборчому процесі і контролюватиме його разом з терористами. Звучить досить неприємно. Але не тільки для українців, але й для "вати" та головне для їхніх ватажків. Що це означає для них? Те, що участь у виборах можуть взяти УСІ українські партії від БПП "Солідарність" до "Правого сектору", те, що Ярош та Тягнибок можуть балотуватися в мери Донецька та Луганська і отримають квоти у виборчкомах, ефір на телебаченні та рекламні площі на вулицях. І не важливо, що їх не виберуть. Важливо говорити про це вже зараз, щоб тамтешня "вата" чітко зрозуміла. Вас злили. Ну і ще невеличка дрібничка. Оскільки вибори проходитимуть за українським законодавством, то український прапор та герб повертаються скрізь - від табличок на виборчих дільницях до бюлетенів. 

По-третє, Україна має право поставити до "плану Мореля" кілька важливих питань. Хто забезпечуватиме порядок та безпеку учасників? Гадається, що нас зрозуміють, якщо ми попросимо, щоб безпеку кандидата в мери Донецька Дмитра Яроша забезпечував не Гіві, а українська Нацгвардія. А якщо ні, то, навряд чи, вибори  можливі, адже, Оланд наголосив, що УСІ учасники повинні мати імунітет та відчувати безпеку. Хто розглядатиме виборчі суперечки? Які суди? Якщо це особливий, але український закон, то, мабуть, на окупованих територіях доведеться відновити і українські суди. Хто спостерігатиме за виборами? ОБСЄ? Прекрасно. Чи готові "ДНР" та "ЛНР" пустити спостерігачів СКРІЗЬ? Зараз їх доступ дуже обмежений і за таких умов вибори не можуть відбутися.

І всі ці питання та деталі відкривають широкі можливості для дипломатичних маневрів, суть яких має зводитися до того, щоб "план Мореля" перетворився на НАШ план, від якого шарахатимуться Плотницький та Захарченко. Між іншим Порошенко вже артикулював деякі дуже правильні побажання до "особливих виборів". Правда, озвучив їх не в Парижі, пост-фактум українським телеканалам. Але й це вже непогано для початку. І головне ніхто не скаже, що Україна зриває Мінські домовленості і не хоче усе вирішити у мирний спосіб. Що, власне, зараз нам і потрібно.  У той же час в "ЛНР" та "ДНР" повинна міцніти думка, що їх злили і вибори за українським законом - це хрест на їхньому "державотворенні". І скажіть після цього, хто кого переграв?