Чому сутички з блокадниками "Сбербанку" підмочують імідж поліції

Спочатку освіжимо пам'ять кількома спогадами трирічної давнини.

Харків, 2014 рік.

1 березня. Сепаратисти штурмують будівлю ОДА. Євромайданівців, які боронили незалежність від штурмовиків, міліція не захищала. Зрештою сутички переросли у побиття патріотів, над деким із них морально знущалися.

12 квітня. На кордоні Полтавщини і Харківщини міліція затримала автобуси з активістами, які їхали з Києва для підтримки харківських євромайданівців. Під час затримання декого з учасників автопробігу міліція добряче відметелила. Керівник прес-служби МВС Полтавщини тоді пояснив: цей візит навряд чи можна назвати дружнім, оскільки у гостей знайшли коктейлі молотова і холодну зброю.

13 квітня. Істоти з колорадськими стрічками, озброєні битами і палицями, напали на прихильників цілісності країни. Кількох людей наздогнали і побили в метро. На відео, викладеному в Інтернет, користувачі соцмереж упізнали медсестру, відому антимайданівку Ольгу Воржеінову. Побитий сепаратистами і, зокрема, Воржеіновою, викладач ХАІ Володимир Силевіч опинився в реанімації. Пізніше люту медсестру судили. Але до дій міліції 13 квітня у патріотів було багато претензій.

Одеса, 2014 рік.

19 лютого. Кілька сотень добре озброєних тітушок атакували прихильників Євромайдану та журналістів. Міліція не втручалася. Внаслідок бійки постраждало кілька євромайданівців. Подібна ситуація повториться 2 травня. Як відомо, того дня міліція у своїй більшості була на боці проросійських сепаратистів. Сутички, нагадаємо, закінчилися страшною трагедією у Будинку профспілок в Одесі.

4 серпня 2014 року. Між міліцією й активістами, які намагалися зірвати концерт Ані Лорак, відбулася бійка. Після неї керівництво МВС області визнало, що окремі міліціонери перевищили повноваження, і їх звільнять. Чому міліція взагалі охороняла цей захід, незрозуміло.

Протягом 2015-16 рр. ставлення міліції, а, згодом, поліції до патріотично налаштованих активістів змінилося. Мали місце окремі інциденти, коли силовики за давньою традицією бачили в них ворогів, проте за останні роки свідомість силовиків помітно українізувалася. Та й в цілому під час масових заходів правоохоронці діяли грамотно, не допускаючи сплесків насилля. Приміром, блокування центрального офісу "Сбербанку" в Києві відбувалося мирно, поліцейські до силових дій не вдавалися. Так само, як й учасники акції. Але, схоже, у цій ідилії щось зламалося. І не лише стосовно радикально налаштованих активістів правих політсил.

Видимий перелом стався у Полтаві, де тітушки, яких нацькували на протестуючих проти забудови, влаштували криваву баню. Запитань до дій місцевої поліції під час побоїща у громади занадто багато. Наприклад, чому досі кременчуцькі гопники з охоронної фірми, які били людей, не в кайданках. А після подій у Харкові й Одесі взагалі може скластися враження, що у нас поліція стає схожою на ментів з дореформених часів. Так, блокувальники "Сбербанку" не пай-хлопчики, але чому поліцію використовують для оборони приміщень російських банків? В результаті синці з гулями отримують й активісти, й поліцейські.

Утім, ми про інше: ті, хто блокують "Сбербанк", хуліганять, проте вони не є ворогами України. З ними краще домовлятися, контролювати їхні дії, а не грати мускулами. Те ж стосується і подій в Одесі, де, складається враження, поліцейські відверто стали на бік поціновувачів "русского міра".

Така поведінка правоохоронців не йде на користь іміджу МВС та особисто міністрові Авакову. Всі ці радикальні групи поки що маргінальні, то ж незрозуміло, навіщо створювати стимули для їхнього об'єднання проти влади. Чи не краще, аби вони були союзниками. Особливо в містах сходу й півдня, де сепаратистські й проросійські настрої залишаються досить серйозними.