Влада

Навіщо росіяни подарували свого друга Корчинського Ляшку

Дмитро Корчинський на свободі. Серіал “Український політик, якого начебто ненавидить Росія” знову розкручується повною силою. Яка головна мета?

29 листопада 2015, 09:50

Спробувати повернути Корчинського, як мінімум, в медіапростір України. І роль головного локомотива повернення відводиться Олегу Ляшку

Хронологія останніх тижнів проста і незамислувата. Спочатку в Москві пробують посадити директорку української бібліотеки за те, що в фондах книгосховища знайшли книгу Дмитра Корчинського. Потім, всіми правдами і неправдами Інтерпол з подачі Росії виставляє червону мітку самому Корчинському. Італійці затримують Корчинського, але менше ніж за добу випускають його на свободу, бо рішення Севастопольського суду політично вмотивоване. Ось так розкручуються події.

Весь цей час Корчинський мовчав. Чому мовчав? По-перше, тому, що після спроб арешту директриси української бібліотеки, українські ЗМІ не зацікавилися ним і ніхто не шукав особливого приводу взяти його коментар. По-друге, Корчинського насправді майже забули і він просто перестав бути цікавим для наших ЗМІ. По-третє, ну занадто вже неоднозначна постать Корчинський, щоб просто так взяти і почати його піарити.

Навіщо росіяни повернули Корчинського в наш меді-простір? Звичайно, існує версія, що це зроблено ненавмисно, в рамках боротьби з екстремізмом в РФ. Але є й друга версія – у росіян дуже мало радикальних (вибачте за алюзії) спікерів. Після розвалу “Правого сектора”, у росіян фактично оголився цілий фланг праворадикальних розкручених спікерів, які б могли правильно критикувати владу. Тим більше, що владу Корчинський критикував би і так. Тому, не виключено, що найближчим часом ми побачимо тріумфальне повернення в медіапростір Дмитра Корчинського, який продовжить говорити про незавершеність революції і війну в натовпі. І повернеться він не лише гонимим росіянами політиком, але й добровольцем, який доволі довго просидів під Маріуполем в батальйоні “Свята Марія”.

Для всіх тих, хто забув, хто такий Корчинський, слід нагадати всього два факти з його життя. Перший: в 2005 році Корчинський спільно з Наталією Вітренко хотів створити єдину опозицію до якої закликав приєднатися Януковича і Медведчука. Тоді ж, спільно з Вітренко та Дугіним(!!!!) він входив до керівництва русофільської організації “Міжнародний Євразійський рух”. Другий факт з його біографії: штурм Банкової на початку грудня 2013 року, коли влада залишила відомий бульдозер на Майдані, а група молодих людей, під егідою, в тому числі “Братства” Корчинського, зробила спробу штурму. Тоді не було жодної тверезо-мислячої людини, яка б не говорила, що це провокація Банкової. Після цього Корчинський втік з України і об’явився вже з початком бойових дій з РФ. Він був учасником добровольчого батальйону “Свята Марія”.

На що зараз може розраховувати Корчинський? Виключно на третьорядні ролі. Навіть якщо вся пропагандистська машина Росії накинеться на нього, він має аж надто неоднознану репутацію, щоб люди йому повірили. Ніша праворадикальної опозиції має стійке електоральне ядро і люди, які голосують за “Свободу” ніколи не повірять Корчинському. Власне повернення в медіапростір Корчинського може носити виключно допоміжний і технічний характер. Він може і, мабуть, буде жорстко критикувати владу за мінські угоди (не слід забувати, що Корчинський прекрасний оратор). Також, без сумніву, головним локомотивом розкрутки Корчинського в Україні буде Ляшко і радикали. Як відомо, дружина Корчинського (відомий волонтер, людина, яка справді багато зробила для вивозу поранених бійців і організації їх лікування, як в Україні так і за кордоном) є депутатом від Радикальної партії. Інформацію про звільнення Корчинського в Італії розповсюдив Андрій Лозовой, права рука Ляшка. Поки сам Ляшко остерігається особисто давати якісь коментарі з цього приводу, але навряд чи довго утримуватиметься від піару Корчинського. Хоча ніякої синергії від співпраці Ляшка з Корчинським нема і бути не може. Ляшко і друг Вітренко – це звичайно гримуча суміш, але це той випадок, коли звук є, запах тим більше є, а толку жодного.

Таким чином, можна не сумніватися, що операція по поверненню Корчинського стартувала. І також можна не сумніватися, що Корчинський розглядатиме нинішню ситуацію, як останній шанс, щоб вирватися в виший ешелон політики. Якщо це справді, спланована акція, то в найближчий час ми його побачимо на всіх головних шоу країни. Але при цьому не може не радувати, що Корчинський давно збитий льотчик. І його роль – це роль давно заплямованого троля. А тому, ефекту від його тролінгу буде рівно стільки, скільки й було раніше – в найкращі свої часи він впливав на 0.2% населення країни.

Більше про політичне життя України читайте на Depo.Влада

Loading...
Loading...