Навіщо НАБУ розсварює Банкову з Білим домом

Голові Центрвиборчкому Михайлу Охендовському вручили підозру в незаконному отриманні грошей з "чорної каси" Партії регіонів. Зроблено це було в аеропорту Бориспіль, куди чиновник прилетів з Киргизстану після спостереження за виборами і референдумом. Раніше САП повернула в НАБУ проект підозри стосовно голови Охендовського з вимогою провести економічну експертизу. То ж або експертизу вже провели, або просто комусь дуже приспічило.

Захисники відомства Артема Ситника переконують: підозра була пред'явлена не безпідставно. "Якщо експертиза підтвердила автентичність підписів пана Охендовського, то детективи мали всі підстави для вручення підозри. Якщо експертиза реальна, то це легітимізує "комірну книгу", а також виникає перспектива судового процесу", - прокоментував ситуацію парламентський антикорупціонер Віктор Чумак. Ключове слово тут "якщо". Адже "чорна бухгалтерія" наробила багато галасу і в нас, і, що мало сумнівні наслідки для України, у Сполучених Штатах.

Нагадаємо, що серед фігурантів "комірної книги" опинився політтехнолог Дональда Трампа Пол Манафорт, на якого впала тінь підозри в отриманні "брудних" грошей від "регіоналів". Ні для кого не секрет, що американський фахівець допомагав Януковичу та його політичним соратникам під час передвиборчих кампаній, проте така "засвітка" політтехнолога в найгарячішу фазу президентських перегонів у США суттєво вдарила по іміджу Трампа. Манафорта довелося звільняти. Проте навіть ця пляма не завадила республіканцеві виграти вибори. Після цього гучно заговорили про серйозні наслідки для Києва через втручання у передвиборчу кампанію в Штатах. Мовляв, Трамп, який і так вважається зручним президентом для Кремля, після скандалу з Манафортом відмовиться від підтримки України в конфлікті з агресивним сусідом.

Сам політтехнолог ще у серпні заперечував отримання 12,7 млн. доларів від "регіоналів", а нещодавно заявив, що його оговорили, а "комірна книга" – сфальшована. Також, зі слів Манафорта, в Україні щодо нього слідчі дії не ведуться. Цю заяву у нас витлумачили як спробу української влади відбудуватися від скандалу для поступового налагодження нормальних стосунків з новим главою Білого дому. Також у ЗМІ зауважували, що Манафорта "засвітили" не "набушники", а персонально нардеп Сергій Лещенко. Тому всі питання - до нього і ймовірних замовників викриття політтехнолога Трампа, яких краще пошукати у Сполучених Штатах. Що ж до НАБУ, то там певний час не проявляли видимої активності в розслідуванні можливого отримання Манафортом коштів від "регіоналів". Але попри мовчанку Ситника, мережею розганялися чутки про начебто отримання Бюро додаткових доказів у справі. І ось НАБУ, вручивши підозру Охендовському, фактично, нівелювало слова Манафорта про сфальшованість "комірної книги".

Що це може означати для України? По-перше, виникають небезпідставні підозри щодо участі Антикорупційного бюро у великій політичній грі, кінцевою метою якої є ускладнення стосунків між Києвом і Вашингтоном. Не виключено, що тліючий скандал навколо "чорної каси" ПР вигідний певним колам у США, які планують знову витягнути проти Трампа "брудну білизну" Манафорта. І вони робитимуть все, щоб підтримувати високий градус напруги у цій справі. Якщо це так, тоді є питання до НАБУ: відомство бореться з корупцією в Україні, чи обслуговує інтереси своїх американських друзів?

По-друге, фігура Охендовського була обрана не просто так. Звинувачення на адресу одіозного голови ЦВК не викличуть сумнівів у суспільства. А коли так, то не виникає сумнівів і щодо автентичності всієї "чорної бухгалтерії". І отримання коштів Манафортом у тому числі. Якщо ж Охендовський шукатиме захисту в середовищі провладних політиків, НАБУ та його група підтримки з кола "єврооптимістів" й антикорупціонерів усіх мастей, звинувачуватиме владу у тиску на слідство. Це – політична технологія, спрямована на посилення політичної кризи. При цьому навряд чи на Банковій, чи деінде захищатимуть саме Охендовського, скоріше, мова може йти про небажання нашкодити стосункам з адміністрацією Трампа через постійні згадки в контексті "комірної книги" імені Манафорта.  

Третій пункт випливає з другого – скидається на те, що Ситник готується гучно грюкнути дверима, звинувативши владу у протидії боротьбі з корупцією. Саме тому зараз активізувалося розслідування справи "чорної бухгалтерії", по якій, і це дивує, немає підозр іншим фігурантам, чиї підписи стоять на фінансових звітах. А там – сотні людей. Зі статусом, і без. Проте обрано саме Охендовського, якого, як і переважно весь склад Центрвиборчкому, так і не змінили. І це ще один мінус для влади, який використовуватиме галаслива армія підтримки НАБУ.

Як має реагувати влада у цій ситуації? Перше – слід якнайшвидше змінити склад ЦВК. Це непросто з огляду на апетити парламентських сил, проте зволікання матиме ще гірші наслідки. Друге – треба розуміти, що справа "чорної бухгалтерії" необхідна опонентам діючої влади в якості інформаційної булави проти неї. Доводити справу до суду вони не хочуть, бо це жуйка, з якої можна регулярно надувати бульки. То ж подальша ситуація, як навколо "комірної книги", так і постаті Охендовського залежатиме від того, яку тактику протидії інформаційним атакам влада запропонує суспільству. Наразі виглядає так, що і в цій справі, і в багатьох інших реагують вже на гучні звинувачення, у тому числі й наклепницькі, а не працюють на випередження.