Навіщо міністр Семерак займається кадровою профанацією

У мережу потрапило відео з конкурсу на заміщення посади очільника Національного природного парку "Тузловські лимани". Віталій Чакір, який виграв конкурс, не може пояснити, що таке екологічна мережа і чи має парк стосунок до неї. Здавалося б, елементарне питання, відповідь на яке має знати будь-хто, хто знайомий з екологією. Чакір відповідає, як студент-двієчник, що намагається викрутитися: "Парк має відношення, але дослівно я не скажу, що це".

Наступне питання взагалі перетворює претендента на комічного персонажа. У нього спитали, які представники іхтіофауни мешкають в Національному парку "Тузловські лимани. Чакір під сміх зали відповідає: "Риба". Питання "які екосистеми парку є найвразливішими з боку антропогенного впливу" і що таке екосистема залишилося без відповіді. Претендент виправдовується, що за фахом він не еколог. Добре, але ж пан Чакір йде керувати заповідником, а не супермаркетом.

Далі все розвивається за принципом "п'ять хвилин ганьби, і ти – начальник". Точніше, менше двох хвилин. Конкурсна комісія зачитує рекомендації, дані Чакіру одеськими чиновниками, і приймає рішення: бути йому директором Національного парку. Тобто, повна профанація, адже претендент навіть не спромігся відкрити сайт заповідника, де перераховані представники флори і фауни лиманів. Складається враження, що перед членами конкурсної комісії поставили завдання: обов’язково закрити вакансію, навіть якщо кандидат не відповідатиме фаховим вимогам. І це дуже насторожує. 

Конкурс для бажаючих стати директорами Національних парків і заповідників був оголошений Мінекології ще 20 травня. Серед вимог до них - знання нормативно-правових актів з питань природно-заповідного фонду, досвід роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища і компетентність у сфері заповідної справи. У червні в міністерстві скаржилися – бажаючих очолити заповідники мало, але попри це відбиратимуть кандидатів ретельно. "Нам потрібні професійні та віддані своїй справі люди", - казав тоді голова комісії з відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекології Віктор Вакараш.

У в серпні конкурсна комісія навіть прийняла рішення провести повторний конкурс на заміщення вакантної посади керівника "Тузловських лиманів", оскільки претенденти не змогли пояснити, як вони збираються розвивати ці державні природоохоронні об’єкти. Чакір також не зміг пояснити, як втілюватиме європейські стандарти, але на це в у грудні в Мінекології вже не зважати. Головне – рекомендації. Здавалося, що тут такого, риб і ящірок, які живуть у лиманах, вивчить вже на посаді. Але коли у нас так обирають керівників, навіщо взагалі проводити конкурси, давайте звичайних рибалок призначати. Вони хоча б назви риб знають.

Залишається сподіватися, що міністр Остап Семерак прислухається до вимог громадськості, і, по-перше, анулює результати конкурсу, а, по-друге, звернеться до відповідних органів з вимогою перевірити чиновників, які давали рекомендації Чакіру. До речі, в.о. глави області Соломія Бобровська поспішила заявити, що екологічний департамент ОДА цю особу не погодить, що її підтримують не в обладміністрації, а в облраді. Але все ж залишається питання: хто підписував рекомендації в Татарбунарах і Одесі? Кажуть, що Чакір має добрі стосунки з головою Татарбунарського району. Може звідти і ноги ростуть? 

Щодо саме "Тузловських лиманів", то це не лише риби, птахи і плазуни, а ще й купа специфічних проблем. Нещодавно господарський суд заборонив з’єднувати каналом лимани з морем. На думку співробітників заповідника, цей канал був необхідним для екосистеми. Але, вочевидь, у місцевих чиновників свої види на природний парк. Еколог Іван Русєв, рік тому призначений його директором, знаходиться з ними у постійному конфлікті, про який не боїться говорити публічно. Так само, як і про складну ситуацію з браконьєрством. Depo. Одеса детально аналізувала суть цього конфлікту. То ж скидається на те, що незручного Русєва хотіли по-тихому замінити, і якби кандидат на посаду вивчив назви хоча б п'яти риб, так би й сталося. А так вийшло гучно, соромно та ще й з присмаком корупції.