Навіщо Лещенко сватає Луценка у президенти

Поява одразу двох "наступників" президента Петра Порошенка – Луценка та Лещенка – виглядає повним абсурдом. Насправді все це прикриває протистояння ГПУ та НАБУ

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Навіщо Лещенко сватає Луценка у президен…

До президентських виборів залишилося трохи менше трьох років, а в Україні вже почалася справжня епідемія висунення кандидатів на посаду голови держави. Сьогодні нардеп від БПП (ну як вже й не зовсім від БПП, а точніше зовсім не від БПП, так формально...), "єврооптиміст" та член "Демальянсу" Сергій Лещенко, відповідаючи на питання про причини масштабної політичної атаки "єврооптимістів" на владу у зв’язку з конфліктом між Генпрокуратурою та НАБУ, несподівано заявив про свої президентські амбіції. "Я змагаюся з Луценком за право бути наступником Порошенка. Тільки якщо Луценко хоче бути наступником по лінії корупційних кланів, то я по лінії громадськості і демократичних цінностей", - заявив він.

Тут варто трохи прояснити ситуацію. Останнім часом у політичному середовищі справді ширилися чутки про те, що Луценко нібито може стати наступником Петра Порошенка. Втім, далі чуток діло не пішло. Схоже на те, що зараз своєю заявою Лещенко легітимізувати цю легенду.

Як з цієї тези Лещенку та його оточенню вдасться зробити цілу інформаційну кампанію, спрямовану на протиставленні Луценка та Лещенка, не дуже зрозуміло. Як би там не було, але нинішній генеральний прокурор – це політичний важковаговик, тоді як Лещенко-кандидат в президента більше схожий на конкурента ще однієї "кандидатки" Надії Савченко за право отримати головну роль "правдоруба" країни, а за великим рахунком, єдиного міського божевільного всеукраїнського масштабу.

Втім, все це явне відвертання уваги від справжньої причини зробленої заяви. Чим насправді викликано протиставлення "Луценко проти Лещенка"? Його варто аналізувати в розрізі конфлікту по лінії "ГПУ-НАБУ". Тут варто нагадати, що Лещенко разом з іншими "єврооптимістами" є головним прихильником НАБУ у війні з ГПУ, тобто з Луценком. Намагання змоделювати протистояння двох "наступників" президента Петра Порошенка виглядає повним абсурдом, але дає змогу Лещенку напряму оголосити бойові дії проти ГПУ.

Якщо говорити про реальні перспективи Лещенка на президентських перегонах, то тут варто згадати різноманітні персоналії з "сладореформаторів", які зараз осіли у двох політпроектах – оновленому "Демальянсі" та ще не оформленій до кінця партії під негласним керівництвом Михайла Саакашвілі. Всі вони – нібито нові обличчя в українській політиці. Але за великим рахунком, їх перспективи дуже й дуже сумнівні. За приклад можна взяти екс-заступників ГПУ Давида Сакварелідзе та Віталія Каська, які попри амбіційні заяви не змогли зробити ані прокурорську, ані політичну кар’єру. Не в останню чергу цей феномен пов'язаний з відсутністю реальної електоральної ніші. За великим рахунком їх електорат – це відносно невелика кількість юзерів соцмереж.

Як показав приклад недавніх довиборів у ВР цього для перемоги – дуже замало. Так, на окрузі №206 в Чернігові нібито розкручений та відомий у політ-тусовці екс-нардеп та "младореформатор" Єгор Фірсов зайняв лише п’яте місце з чотирма відсотками підтримки. Така ж доля очікує на Лещенка, якщо він вирішить балотуватися. І він це прекрасно розуміє…

Тому дуже схоже на те, що гучна заява Лещенка насправді спрямована на те, щоб "притопити" Луценка, перетворивши його на Шокіна №2, а також звівши конфлікт до однієї-простої тези: український політикум розділений на чорне і біле. У цьому бихроматичному світі Лещенко вже визначив для всіх "правильні" ролі…

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme