Влада

Навіщо кримським татарам подарували віртуальну незалежність

Визнання кримськотатарської автономії в Криму робить майже неможливим і без того ефемерне повернення півострова Україні

19 травня 2016, 09:45

Навіщо кримським татарам подарували віртуальну незалежність

Але це відкриває перед нами глобальні перспективи по боротьбі з Росією на світовій арені, пише "Ділова столиця".

Для тих, хто не знайомий з демографічною ситуацією в Криму, треба навести декілька важливих цифр: населення АРК приблизно 2 500 000. З них кримських татар - приблизно 270 тис. В Узбекистані залишилось приблизно 30 тис. кримських татар, але ймовірність їх повернення на півострів майже нульова: всі, хто хотів повернутися, вже повернулись.

Щоправда, слід зазначити, що в Туреччині, де, як відомо, немає інших націй окрім турків, живе, за різними підрахунками, близько 1 млн. так званих турецьких татар. Ця цифра, звичайно ж, умовна, але для татар завжди найбільшим авторитетом були і залишаються саме турки. Не українці, а саме турки.

Визнання паперової національної кримської автономії - це акт на майбутнє. У короткостроковій перспективі національна автономія може тільки загострити ситуацію на півострові: росіяни навряд чи готові говорити навіть про теоретичну автономію в межах найбільш густонаселених районів - Нижньогірського, Сімферопольського та Бахчисарайського.

Простіше кажучи, автономія татар в короткостроковій перспективі може тільки погіршити ставлення до України навіть відносно нейтрального населення півострова  - ніхто ніколи там не хотів навіть чути про таку автономію. Також це може привести до загострення міжнаціональних конфліктів. Цього не могло не знати керівництво Меджлісу. Тому виникає резонне запитання: навіщо це Чубарову і Джемілєву і чому на це погодився Петро Порошенко?

Вимоги кримських татар

Останнім часом від кримських татар звучало декілька вимог, які є, по суті, калькою їхніх же вимог двадцятирічної давнини до влади Криму (Україна). Що ж це за вимоги?

1. Освіта національної автономії (вимогу задоволено). Але вже почала з'являтися інформація, що варто було б зробити символічну автономію на території Херсонщини. Можна не сумніватися, що ця вимога згодом буде звучати все наполегливіше.

2. Побудувати соборну мечеть в Херсоні.

3. Ввести представника Меджлісу в Кабмін (наразі не відомо, в якому саме статусі).

Які ж вимоги з'являться найближчим часом, окрім символічної автономії на Херсонщині? Вочевидь, буде запропоновано ввести національну квоту в ряді "профільних" міністерств. Взагалі, кадрове питання стане одним з ключових. Раніше в АРК кримські татари досить успішно лобіювали своїх представників на певні посади. Зараз, поки ситуація дещо невизначена, говорити про якісь глобальні претензії ніхто не наважувався, але, можна не сумніватися, що такі претензії будуть з'являтися все частіше.

Також обережно стане підніматися питання землі на Херсонщині. Але поки не варто очікувати масового переселення в цю область. Керівництво Меджлісу прекрасно розуміє, що найактивніші вже поїхали. А наступна хвиля міграції попрямує, скоріш за все, до великих міст, а не в Генічеськ чи Каланчак. Саме тому на земельному питанні ніхто (в усякому разі, поки що) особливо акцентувати увагу не буде. Що д стосується мечеті, то це символічна історія, яку педалюють насамперед турецькі татари, які готові виділити кошти на її будівництво. Треба чітко розуміти, що це гроші саме від турків.

Але давайте повернемося до головного запитання: що ж за мета у кримських татар? Безумовно, повернути Крим собі. При цьому єдина відкрита проблема: за рахунок кого - турок чи українців?

Чого хоче Україна?

Всі ті екзальтовані політики і громадські діячі, які так багато кричать про те, чи є у нас план по реінтеграції Криму, повинні зрозуміти одну просту річ: деокупація Криму - це війна. Повномасштабна війна з Росією. Самовизначення кримських татар в межах Криму - це наша гібридна відповідь росіянам, яка переслідує дві простих мети. Перша: ми створюємо гібридну коаліцію проти росіян. І тут є один-єдиний природний союзник - Туреччина. Друга мета - тиск на Євросоюз з тим, щоб там не знімали з Росії санкцій. Порушення питання утисків корінного народу Криму на рівні Єврокомісії та ООН - це тема, яку не зможуть ігнорувати європейці.

І поруч з зняттям санкцій з'явився ще один пункт - кримські татари. А, значить, зараз українська держава зробила правильний хід, якого насправді росіяни не чекали. Єдине - якою є тактика України: повне повернення півострова чи часткове?

Супутні проблеми, про які ми не хочемо думати

Головні супутні проблеми, які нас чекають найближчим часом, лежать в двох площинах: релігійній та прав людини. Можна не сумніватися - у нас з'являться повідомлення, що в Україні почав працювати Хізб ут-Тахрір. Насправді, хизби ніколи не мали популярності серед кримських татар, і за найоптимістичнішими підрахунками, в кращі часи їх було не більше тисячі. Ніякого приводу для того, щоб вони масово з'явилися зараз, просто немає. Але це не означає, що ними НЕ будуть лякати в медіа-просторі. І лякати, перш за все, жителів Херсонської області, для того, щоб загострити відносини з кримськими татарами.

Друга проблема - росіяни найближчим часом почнуть запускати історії про те, що гноблять татар саме через українців. Україна начебто прикривається татарами, як щитом, щоб мирні люди, не знаючи, на що йдуть, потрапляли до в'язниць. Абсурдність цих звинувачень росіян, звичайно ж, не лякає: вони й не таке говорили. Їхня головна мета - посіяти нелюбов до татар з одного боку і ненависть до влади - з іншого. А наша політична шизофренія сприйме ці дві альтернативні точки зору просто на "ура".

Більше новин політики читайте на Depo.Влада

 

Loading...
Loading...