Влада

Нардепів закликали вшанувати жертв польських репресій

Учені та юристи закликали Раду встановити пам'ятні дні вшанування жертв польських злочинів проти українців

30 серпня 2016, 17:20

Про це заявив юрист Володимир Василенко на прес-конференції в Укрінформі, передає depo.ua.

Звернення вже підписали Леонід Кравчук, Левко Лук'яненко, Володимир Василенко, Володимир Горбулін, Дмитро Павличко, Іван Драч, Борис Тарасюк, Володимир Огризко, Олександр Скіпальський, Микола Жулинський, Іван Дзюба, Василь Шкляр, а також відомі історики Юрій Шаповал, Володимир Сергійчук, Станіслав Кульчицький.

"Ми виділити три основні дати - 23 вересня, 25 грудня та 28 квітня. Кожна з цих дат пов'язана широкомасштабними антиукраїнськими заходами у Польщі. Наприклад, 23 вересня ми пропонуємо проголосити Днем польських репресій проти українців Галичини. Саме цього дня у 1930 році польський уряд ухвалили рішення "пацифікацію". 25 грудня 1942 року польські збройні формування розпочали масові вбивства українців. 28 квітня - це день пам'яті українців, що стали жертвами насильної депортації. Саме цього дня 1947 року польські державні каральні органи розпочали операцію "Вісла", - сказав Василенко.

Крім того, він закликав Верховну Раду ухвалити постанову, яка має дати оцінку антиукраїнським постановам парламенту Польщі та визнати злочинними дії польської сторони на українських етнічних територіях до, під час і після Другої світової війни.

"З цією метою ми приготували звернення. Воно адресоване трьом сторонам - Верховній Раді, українському та польському суспільству. На нашу думку, у ситуації, що склалася винні всі - і поляки, і українці. Поляки не хочуть розбиратися у цій проблемі. Вони прагнуть нав'язати нам своє бачення історії. Вина українців у тому, що вони не відреагували на випади з боку Польщі. Наприклад, схожі постанови парламент Польщі уже приймав і в 2009, і в 2013 роках. Український уряд ніяк не реагував на ці тривожні сигнали", - наголосив юрист.

Разом із Василенком участь у прес-конференції взяли Дмитро Павличко, Олександр Скіпальський, Сергій Шевчук, Володимир Сергійчук, Георгій Філіпчук.

"Ми ініціювали це звернення, аби спонукати парламент Польщі скасувати постанови Сенату від 7 липня та Сейму від 22 липня 2016 року. Вони підривають довіру між нашими народами, суперечать історичній правді та ставлять під загрозу стратегічне партнерство між Польщею та Україною. Мета звернення – запобігти подальшій ескалації в українсько-польських стосунках", - сказав Дмитро Павличко.

Довідка: Найбільш резонансною подією польсько-українського протистояння у Другій світовій війні була Волинська трагедія (або, як кажуть поляки, Волинська різанина) — обопільні етнічні чистки, які їх вчинили Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова (АК) за участю польських батальйонів шуцманшафта і радянських партизанів.

У червні глави церков, колишні президенти України та відомі державні і громадські діячі, інтелектуали направили звернення до суспільства і державного керівництва Польщі із закликом утриматися від порожніх політичних заяв з приводу минулого, які можуть використовувати треті сили для загострення польсько-українських відносин. Замість окремих національних актів, вони запропонували повернутися до традиції спільних двосторонніх державних відозв і разом встановити єдиний День пам'яті жертв польсько-українського конфлікту під час і після Другої світової війни.

Однак 7 липня верхня палата парламенту Польщі - Cенат, визнала Волинську трагедію геноцидом. 22 липня те саме зробив Сейм.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада

 

Loading...
Loading...