Влада

Нардепи зробили крок до створення Вищої ради правосуддя замість ВРЮ

Сьогодні народні депутати ухвалили в першому читанні президентський Проект Закону "Про Вищу раду правосуддя"

03 листопада 2016, 18:09

За відповідне рішення проголосували 232 парламентарів, передає Depo.ua.

Мета законопроекту – встановлення організаційних передумов діяльності та правового статусу Вищої ради правосуддя (ВРП) як нового органу системи правосуддя.

"Завданням законопроекту є закріплення на законодавчому рівні інструментів конституційної моделі Вищої ради правосуддя для забезпечення незалежності судової влади і її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності суспільству", - зазначається в пояснювальній записці.

ВРП визначається як колегіальний, незалежний конституційний орган суддівського врядування, який діє у системі правосуддя України на постійній основі.

"Відповідно до рекомендацій Венеціанської Комісії, які враховані в ухвалених конституційних змінах щодо правосуддя, та з метою збереження інституційного балансу у Вищій раді правосуддя передбачається, що до її складу входитимуть 21 член, з яких десятьох – обиратиме з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначатиме Президент України, двох – обиратиме Верховна Рада України, двох – обиратиме з’їзд адвокатів України, двох – обиратиме всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обиратиме з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою", - зазначається в пояснювальній записці.

Проектом Закону врегульовано порядок обрання на посади членів Вищої ради правосуддя за прозорими процедурами.

Законопроектом встановлюються процедури проведення конкурсів щодо відбору кандидатів у члени Вищої ради правосуддя.

Окремо закріплюються вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя, яким може бути громадянин України, не молодший 35 років, що володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років, є визнаним фахівцем у сфері права, має бездоганну професійну репутацію та відповідає критерію політичної нейтральності.

У законопроекті розмежовано підстави для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади та підстави припинення його повноважень.

Вищій раді правосуддя надано право утворювати органи, в тому числі необхідні для забезпечення ефективного розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

"Важливою гарантією незалежності Вищої ради правосуддя є закріплене законопроектом право самостійно затверджувати граничну чисельність працівників Вищої ради правосуддя. Зважаючи на особливості правового статусу працівників системи правосуддя, з метою дотримання принципу незалежності судової гілки влади при Вищій раді правосуддя утворюється Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, до компетенції якої належатиме вирішення питань державних службовців у органах судової влади", - йдеться в пояснювальній записці.

Надані Вищій раді правосуддя конституційні повноваження процедурно деталізовані, зокрема повноваження щодо ухвалення остаточного рішення про звільнення судді з посади, надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя тощо.

Окремими главами законопроекту передбачено порядок розгляду питань, що належать до повноважень Вищої ради правосуддя, стосовно: формування суддівського корпусу; розгляду справ щодо порушення вимог законодавства про несумісність; дисциплінарного провадження щодо суддів; розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; звільнення судді з посади; надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом; тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя; переведення суддів; вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

 З ухваленням законопроекту органи Вищої ради правосуддя – Дисциплінарні палати – розглядатимуть дисциплінарні питання щодо суддів усіх рівнів.

"Дисциплінарні палати утворюються Вищою радою правосуддя з числа її членів. До складу кожної Дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя. Відповідно до європейських стандартів при формуванні Дисциплінарних палат Вища рада правосуддя має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо – значна частина членів кожної Дисциплінарної палати були суддями або суддями у відставці", - зазначається в пояснювальній записці до законопроекту.

Нагадаємо, що Верховна Рада України 2 червня ухвалила зміни до Конституції в частині правосуддя, а також пов'язаний закон "Про судоустрій і статус суддів". Замість Вищої ради юстиції в Україні має з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якої будуть ширшими. 

 

Більше новин політики читайте на Depo.Влада

 

Loading...
Loading...