Влада

Чи потемніє імідж Києва в Європі через пітьму у Криму

Недоладно спланована і невчасно проведена енергоблокада Криму принесе незручності кримським обивателям, але не вплине на політику Кремля, і може помітно вдарити по міжнародному іміджу України

23 листопада 2015, 18:05

Чи потемніє імідж Києва в Європі через пітьму у Криму

Вибухи, які зруйнували опори ЛЕП та знеструмили Крим, стали своєрідним вододілом для українського громадського активізму. Ні, була, звичайно, і граната "Свободи" під Верховною Радою – але тоді насильство засудили практично всі. Натомість з підривом ЛЕП все склалось по-іншому. Навіть якщо опори підривала ДРГ російських спецпризначенців – чимало українських патріотів схвалили ці дії.

Для політичних чи дипломатичних претензій до України з боку Росії, вочевидь, причин немає – українська держава формально дистанціювалась від вибухів, і "майже почала" роботи з відновлення електропостачання, які, ой лишенько, заблокували громадянські активісти. І спроби перевести звинувачення в юридичну площину – на кшталт "справи", яку почала "няша-прокурор" Поклонська по факту завдання збитків, не коштують паперу, на якому надруковані. Оскільки без права здійснювати слідчі та оперативно-розшукові заходи не території України все, що в них можна зібрати – то хіба лиш вартість зіпсованого м'яса в кримських супермаркетах.

Дистанціювавшись від підривів – але і не ліквідувавши в достатньо жорсткий спосіб їх наслідки, українська влада, ймовірно, вирішила, що це такий спосіб ведення "гібридної війни по-українськи". При якому протизаконна робота перекладається на плечі активістів, а правоохоронні структури не докладають надмірних зусиль до того, щоб їхній діяльності перешкоджати.

Якісь претензії російська сторона не може пред’явити навіть за умовами контракту на постачання електроенергії – бо підрив ліній електропередач невстановленими особами будь-який арбітражний суд визнає форм-мажорною обставиною.

Хоча фінансові наслідки для українського бюджету, звичайно, настануть. Бо без малого мільйон гривень, необхідних для ремонту ліній електропостачання, будуть отримані саме звідти. Себто забрані в українців, значна частина яких ніколи б не погодилась на такий спосіб "боротьби за права". Так само з бюджету будуть забрані кошти для забезпечення охорони лінії електропередач – і, не виключено, це буде помітно більша сума.

Але відсутність фінансових претензій з боку Росії зовсім не означає, що підрив ліній коштуватиме Україні всього мільйон-другий гривень. Бо є ще така штука, як репутаційні втрати, і при найменшому бажанні з боку Кремля Україна зазнає їх у повній мірі.

Бо діяльність тих, хто підривав опори, цілком може бути представлена російськими ЗМІ та дипломатами на світовій арені як "майже тероризм". Бо хоча вибухи нікого не вбили – але раптове припинення електропостачання цілком могло призвести до людських жертв – скажімо, в лікарнях, які теоретично повинні мати справні генератори, а практично хворий "під ножем" чи з апаратом штучної вентиляції легень цілком може не дочекатись запуску цих генераторів.

А млява відповідь української влади на подальше блокування ремонту ЛЕП може бути представлена або як потурання "майже терористам", або як нездатність контролювати радикалів на власній території. Які, між іншим – в особі "Правого сектору" відверто заявляли про готовінсіть залишити Крим без електрики ще у вересні, і влада ніяк на це не реагувала.

І, на відміну багатьох російських пропагандистських вигадок, подібна історія не буде зовсім неправдивою чи необґрунтованою. Більше того, після останніх терористичних атак в Європі переконати когось, що підрив ЛЕП протитанковими мінами –це специфіка українського мирного протесту, нам не вдасться абсолютно ніяк.

На додаток до того кримські татари, що залишились в Криму, стають відвертими заручниками ситуації. Бо хай татарські активісти з материкової України чи з Криму і непричетні, ймовірно, до вибухів – офіційно оголошена позиція Мустафи Джемілєва стосовно того, скільки і яких ліній дозволять відремонтувати татари, перетворює мешканців півострова на мішень. І навіть якщо нею не скористаються у ФСБ – рано чи пізно з'явиться місцева ініціатива. Яка, цілком ймовірно, може прийняти форму погромів. І громитимуть, як водиться, тих, до кого недалеко йти – а не тих, чия вина доведена слідством "няші-прокурора".

В сухому залишку, ми маємо не надто втішні результати.

Сподіватися на те, що кримський "блекаут" примусить Кремль відпустити політичних в’язнів – справа цілком марна. Для цього слід підривати ЛЕП (якщо це вже чийсь улюблений метод) в енергокільці довкола Москви, а не в Херсонській області. Роздратування Україною в Криму від відсутності електрики меншим не стане – і якщо колись складеться так, що там проводитимуть якийсь абсолютно чесний і прозорий референдум під контролем міжнародних спостерігачів, ОБСЄ і ангелів Страшного Суду, історія з електрикою коштуватиме нам не одного відсотку голосів на користь повернення Криму в Україну.

Можливо, підриви ЛЕП – це якийсь хитрий і багатоходовий план, суті якого ми не розуміємо. Хотілось би вірити, що це саме так. Але чомусь складається враження, що йдеться швидше про стан хаосу і анархії, в якому права рука не до кінця розуміє, що робить ліва. Про "мутну воду", в якій ловитимуть свої шанси не менш мутні люди.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада

Loading...
Loading...