Кому дадуть орден за порятунок УПЦ МП

У ВР планують розглянути досить неоднозначні зміни до закону "Про свободу совісті та релігійні організації" (щодо зміни релігійними громадами підлеглості)". Автори документу, а це депутати від чотирьох фракцій ("Народний фронт", БПП, Радикальної партії і "Самопомочі") і позафракційний Сергій Тарута, пропонують кілька законодавчих новел, які опоненти змін називають "церковним рейдерством". Зокрема, йдеться про два моменти: належність особи до релігійної громади визначає її самоідентифікація із цією релігійною громадою, підтвердженням чого є участь у релігійному житті конкретної громади; держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення) або змін та доповнень до нього, прийнятих за згоди на таку зміну простої більшості осіб, присутніх на зборах громадян, які належать до релігійної громади.

В експертів найбільше питань виникло до статусу зборів громадян, оскільки в нинішньому законі є чітка норма "зборів віруючих громадян", а не просто громади. В разі ж прийняття документу, причетним до того або іншого релігійного центру може себе вважати будь-хто. І саме за цей пункт найбільше вхопилися противники нововведень. А їх, що й не дивує, найбільше серед політиків, прихильних до УПЦ МП. Вони вбачають у вільній зміні підлеглості наступ на філіал московської церкви в Україні.

Учора під стінами парламенту навіть відбувся мітинг прихожан УПЦ МП, лаврських "хрестоходців", до яких вийшли "опоблоківці" Юрій Бойко й Вадим Новинський. Мітинг малочисельний, тому увагу на нього звернули хіба що ті ЗМІ, які є відвертими провідниками інформаційної політики Росії. Організатори пообіцяли прийти ще й сьогодні, в більшій кількості. Автори ж законодавчих нововведень кажуть: релігійним громадам боятися нема чого, у відкоригуванні внутрішнього статуту для переважної більшості з них проблем немає, а от щодо страхів УПЦ МП, то тут, радше, йдеться не про свободу совісті, а про банальне відстоювання своїх приходів у тих населених пунктах, де громади замість московського патріархату хочуть бачити у себе київський.

Депутати також переконують: самозахоплень церков ніхто не допустить. "Згідно із законопроектом №4128 правомочність загальних зборів віруючих має перевірити керівний орган релігійної громади, що, у свою чергу, виключає саму можливість рейдерства чи захоплення релігійних установ", пояснив один із авторів документу, "фронтовик" Віктор Єленський.

У парламенті вистачає і прихильників, і противників (у тому числі з провладних фракцій) зазначених змін до закону. Тому, скоріш за все, сьогодні їх не приймуть. Проблема в іншому: завернуть їх взагалі чи згодом все ж підтримають, попри неоднозначність визначень. Це важливо, адже йдеться про позицію держави в конфесійному питанні – й далі гратися у гру "один народ - багато православних церков" чи підштовхнути ієрархів УПЦ МП до світоглядних зрушень. Простіше кажучи, або "геть від Москви", або втрачати паству.  

Що ж до політичних наслідків прийняття змін до закону про свободу совісті, то не варто боятися зростання рейтингу "Опозиційного блоку", який захищатиме УПЦ МП, релігійна тема нічого їм не додасть. Окрім, звісно, "пряників" від Кремля. Не буде й церковних воєн, хіба їх навмисно провокуватимуть для картинки російських телеканалів. Варто остерігатися іншого - дворушництва політиків у вишиванках, які протягом 25 років нашої незалежності були за помісну церкву, але справа з місця не надто зрушилася.