Коли Яценюк помітить своїх міністрів

Не будемо уподібнюватися окремим діячам, які соцмережами і телеканалами розганяють "зраду" з приводу трагічних подій в Княжичах. В перестрілці між поліцейськими поки забагато запитань, і чим довше на них даватимуться відповіді правоохоронними органами, тим більше ставатиме прихильників конспірологічних версій. Авторами яких виступає три категорії "експертів": умовно, "стогнії" - колишні співробітники МВС, які мають зуб на нинішнє керівництво і МВС, і Нацполіції, опозиційні політики, що вже давно бажають "крові" Арсена Авакова, та просто мережеві "зрадофіли" - "фахівці" в архітектурі, коли йшлося про "чорний куб" на Андріївському, "фахівці" в реформі поліції, коли трапляються надзвичайні події за участю правоохоронців і так далі. Скажемо одне – від трагедій, подібних до вбивства мешканця Кривого Озера чи "дружнього вогню", як сталося в Княжичах, не застраховані навіть найефективніші поліцейські системи світу. Питання лише в тому, що ці системи, заради підтримання спокою в суспільстві, зацікавлені в ефективному розслідуванні таких історій. А також - відставках винних посадовців.

Але спокій у суспільстві залежить не тільки від відповідальності правоохоронної системи, але й від відповідальності політиків. У даному випадку – політичної сили, яка делегувала до уряду тих або інших міністрів. У "Народного фронту", щойно під вогонь критики потрапляє хтось з його урядовців, є традиційна відмовка – це інформаційна атака проти нашої партії та наших міністрів. Дійсно, урядовці-"фронтовики" підозріло часто потрапляють під "обстріли" опонентів. Але не бачити помилок у діях як членів фракції, так і міністрів за квотою "Народного фронту" - тупиковий шлях еволюції.

Візьмемо лише кілька останніх прикладів. Міністерство, очолюване Аваковим, постійно на виду, що і зрозуміло, адже МВС – розжарена сковорідка, на якій міністри дуже часто «спікаються». І якщо проти очільника особисто чи поліцейської реформи ведеться цілеспрямована війна – одне, але коли в самому МВС відбуваються кадрові призначення, що сприймаються суспільством, як виклик – зовсім інше. Нині перед цим міністерством стоїть надважливе завдання – призначити на конкурсі нового керівника Нацполіції. Чи вірить хтось у прозорий конкурс після скандального призначення Анастасії Дєєвої? А трагедія під Броварами ще більше загострить цю проблему, особливо по кандидатурі нинішнього в.о. начальника Нацполіції Вадима Трояна. Простіше кажучи, в МВС, ніби навмисно, стягують на себе зайвий негатив. Якщо в "НФ" не вбачають у цьому нічого страшного, це може означати лише одне – у цьому політичному проекті його лідери перспектив уже не бачать.

І якби проблеми були тільки в МВС і Авакову, - це півбіди. Минулого тижня стало зрозуміло, що не все так добре і в мінюстівському "королівстві", де владарює Павло Петренко. Спочатку його заступник з євроінтеграції Сергій Петухов убив наповал ініціативою обміняти безвіз з ЄС на квоти Нідерландів з сирійських біженців. Експерти тоді абсолютно справедливо зауважували, що цей чиновник серйозно підставив міністра. І сподівалися, що Петухова покарають. Виявилося, його навіть підвищили, і тепер він координує департамент люстрації. Куди вже були призначили 23-річну Анну Калинчук. Але, як повідомила у Facebook заступниця Петренка Ганна Онищенко, вона категорично проти призначення особи, стосовно якої виникла настільки негативна реакція суспільства. Порівняно з реакцією на призначення Дєєвої, шум навколо Калинчук був просто шепотом. Тому допис Онищенко витлумачили, як конфлікт в Мінюсті. Міністерстві, яке є квотою "НФ". Більш того, його очолює один із найближчих соратників Яценюка.

Звичайно, можна й далі ховати голову в пісок, сподіваючись на коротку пам’ять виборців. І не лише по цих міністрах, але й по інших, до яких час від часу виникають питання. Часто – абсолютно справедливі. Але є один нюанс: якщо партія не помічає власних помилок, чи може вона вказувати на чужі…