Коли повернуться палії "Інтера"

Схоже, скандал навколо телеканалу перейшов з гарячої стадії в теплу. Охолонути йому не дадуть, але й підігрівати знову не поспішають
Коли повернуться палії "Інтера"
Коли повернуться палії "Інтера"

Термін ультиматуму, який висунули пікетувальники телеканалові Сергія Льовочкіна, сплинув. Проте ні наметів, ні тим більше розлючених паліїв під будівлями "Інтера" немає. І це при тому, що жодної з вимог учасників акції протесту керівництво цього медіа не виконало. Більш того, там гучно заявили: змінювати редакційну політику не збираються. Так само як і звільняти російського політтехнолога Ігоря Шувалова. Мовляв, ось такі ми безстрашні.

Сьогодні ж з’явилося повідомлення, що звільнився Єгор Бенкендорф, який протягом трьох років очолював правління "Інтера". В соцмережах на це відреагували миттєво: щури побігли з тонучого судна. Утім рано радіти. Бенкендорфа вважали ледь не єдиним  адекватним менеджером на телеканалі. Він пішов (а може й вигнали), інші ж залишилися.  

Внутрішні пертурбації на цьому телеканалі мало цікаві суспільству. Цікавіше, чому протестувальники, які погрожували повернутися під будівлю "Інтера" у випадку невиконання їхніх вимог, більше не хочуть жахати журналістів Льовочкіна. Щодо цього існує кілька версій.

Версія перша: пікети були організовані самим "Інтером" з так би мовити соціологічною метою. Це дало можливість, по-перше, залучити до лав своїх прихильників низку західних голосів, які не надто розуміються на українських реаліях, але завжди готові стати на захист свободи слова. Що, власне, ми й побачили.

По-друге, вивчити реакцію українського суспільства. Як політично активного, серед якого переважають опоненти "ватних" ЗМІ, так і своєї аудиторії. Якщо на "Інтері" кажуть, що змінювати редакційну політику не хочуть, це може означати лише одне – глядачів у них не зменшилося. А, можливо, навіть збільшилося, бо народ любить, коли його годують чимось гаряченьким.

По-третє, проаналізувати реакцію політикуму. Парламент відреагував на події під "Інтером" адекватно – у першому читанні було прийнято зміни до законодавства, які розширюють можливості Нацради для впливу на ЗМІ, подібні до "Інтера". Проте, це було лише перше читання, депутати прагнули показати виборцям, що вони – патріоти. І не факт, що така ж одностайність буде й надалі. 

Версія друга: пікети таки організовували опоненти "Інтера". І зараз вони взяли паузу, щоб подивитися на внутрішні процеси на телеканалі. Якщо нічого не зміниться, мітинг можна організувати швидко. В такому випадку ми ще можемо побачити шини під будівлею медіа-ресурсу Льовочкіна і Фірташа.

Версія третя: акції протесту вже непотрібні, тому що свою справу вони зробили. Бенкендорф пішов першим, далі "на лижі" стануть й інші. В соцмережах активно обговорюється тема: "Інтеру" у нинішньому його вигляді скоро прийде кінець. Без радикальних акцій. Нинішні власники каналу, звичайно, чіплятимуться за нього якомога довше, але, стверджують всезнайки з Facebook, питання вже вирішене.

Остання версія поки виглядає неймовірною. Особливо з огляду на те, що Льовочкін з Фірташем випливали при всіх владах. Їхні медіа-ресурси добре знають, на кого можна піднімати лапу, а на кого – ні. Але зараз це може не спрацювати. Окрім можливого поновлення розслідування "справи Плужникова", існує й інший засіб впливу на власників каналу – екстрадиція Дмитра Фірташа з Австрії до США.

Після серпневого рішення Конституційного суду Австрії, який відмовився розглядати позов "віденського в’язня" щодо заборони його екстрадиції до Штатів, перед працедавцем журналістів "Інтера" реально намалювався багаторічних тюремний термін. А навіщо Фірташу фінансувати телеканал в Україні, якщо в американській в’язниці новин, підготовлених під керівництвом Шувалова, він не побачить…

Більше новин політики читайте на Depo.Влада