Тимошенко, Ляшко і Опоблок готують парад переворотів в облрадах

У Раді ініціюють закон про введення на Херсонщині ВЦА. Навряд чи він пройде. Мабуть, краще не махати шашкою, а робити зважені висновки

Політичний оглядач
Тимошенко, Ляшко і Опоблок готують парад…

Нагадаємо: 9 вересня голосами "Батьківщини", "радикалів", "Опоблоку" і "Нашого краю" було висловлено недовіру голові облради Путілову. Депутати Блоку Петра Порошенка звинуватили фрондистів і реваншистів у спробі дестабілізувати ситуацію на Херсонщині, а Путілов заявив про переворот.

Щось схоже ледь не відбулося на Полтавщині ще у серпні. За словами голови обласної ради Олександра Біленького, під час його відпустки недоброзичливці намагалися змінити керівництво області. У Полтаві чисельність потенційних "заколотників" більш ніж достатня, аби спробувати відсторонити Біленького: у фракції "Батьківщина" 13 штиків, у "ляшківців" - 8, у "Опозиційного блоку" 6. А ще є фракції, які створені з колишніх "регіоналів" - "Відродження", "Рідне місто". Та й взагалі – депутатський склад облради важко назвати дружнім до її голови.

Подібна ситуація не лише на Херсонщині й Полтавщині. У багатьох регіонах та ж "Батьківщина" за умови "злучки" з іншими опозиційно налаштованими фракціями здатна здійснювати перевороти. А на Житомирщині і Сумщині "тимошенківці" взагалі мають владу. Можна вести мову про створення військово-цивільної адміністрації в окремо взятій Херсонщині, але, вочевидь, необхідно шукати інші варіанти вирішення конфлікту. Адже, по-перше, скинення голови облради – це фронда, а не теракт, і пояснити запровадження ВЦА виключно образою – політично не виважено. По-друге, логічнішим виглядає вивчення уроків відсторонення Путілова, аби не допустити масового повторення ситуації.

Херсонський казус став можливим саме тому, що влада належним чином не оцінила кілька моментів, які стали своєрідною підготовкою до майбутніх заколотів. Перший момент – рішення низки місцевих рад про недовіру уряду Арсенія Яценюка у грудні минулого року. Такі рішення приймали у Чернігові, Полтаві, Житомирі, Сумах, Хмельницькому, Франківську, Тернополі, Львові, у Київській облраді та багатьох міських радах. Тоді подібні фокуси депутатів у регіонах не лише не засуджувалися, але й подавалися під соусом справедливого обурення місцевих громад діями уряду. У переважній більшості випадків за постановами стояли або депутати "Батьківщини", або рішення приймалися за їхньої безпосередньої участі. Якщо тактика спрацювала з Яценюком, чому б їй не спрацювати з невгодними опозиції головами обласних рад. Тим більше, що скинути їх ще простіше.

Другий момент – провал конституційних змін щодо децентралізації. Нагадаємо, що у запропонованих, але так остаточно і не підтриманих змінах, серед іншого, пропонувався механізм призупинення рішень обласних та інших місцевих рад у разі, якщо вони  не відповідають Конституції, створюють загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці. У таких випадках президент отримував право зупиняти дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду, тимчасово зупиняти повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначати тимчасового державного уповноваженого, який і організовує діяльність відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування.

Проти цих нововведень була запущена потужна кампанія, яка зводилася до того, що президент хоче узурпувати владу. Особливо відзначилися в цій кампанії "Самопоміч", "Батьківщина" і "Свобода". З-проміж інших причин, які ними рухали, експерти акцентували на банальному бажанні лідерів цих сил отримати значну кількість мандатів у місцевих радах, аби в перспективі використовувати їх для тиску на центральну владу. Восени, під час передвиборчих змагань, тези про "узурпацію" вкупі з маніпуляцією про "особливий статус ОРДЛО" спрацювали, а взимку зміни до Конституції відтермінували на невизначений період. Що не лише пригальмувало саму реформу, але й створило підґрунтя для рішень, подібних херсонському. І це не найгірше, що може бути. Місцеві депутати, відчувши слабкість центральної влади, здатні ще й не за таке проголосувати.

Третій момент – особистості голів облрад. Далеко не у всіх регіонах, де обласні ради очолили висуванці БПП, ці керівники користуються значною довірою громад. І не скрізь вони здатні займатися профілактикою потенційних заколотів. Логіка опозиціонерів у тому ж Херсоні була простою: раз Путілова зняли з посади голови ОДА, чому б не зняти його і з голови облради. Була впевненість, що влада не захистить "слабака".

Якщо Київ не розробить дієвої технології протидії повзучим переворотам у місцевих парламентах, рішенням, які суперечать Конституції, у тому числі з урахуванням названих моментів, одного дня може отримати віялові невизнання президентських указів, законів,  постанов уряду, може отримати ворожі до себе обласні ради, що вимагатимуть для себе окремого статусу.

 

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme