Влада

Керрі послав Путіна на Київ

Результати зустрічей Путіна з європейськими керівниками та держсекретарем США наштовхують на єдину думку. Україні час спробувати самостійно вирішити свої проблеми з Росією та сепаратистами

13 травня 2015, 10:59

Керрі послав Путіна на Київ

Вчорашня зустріч держсекретаря США Джона Керрі з російським керівництвом - точніше, дві зустрічі, з очільником МЗС Сергієм Лавровим та президентом Росії Володимиром Путіним відповідно - може сміливо претендувати на звання "медійного розчарування року". Перший візит високопосадовця із США в Росію після початку агресії проти України, багатогодинні посиденьки за закритими дверима, по завершенню яких сторони повідомили, що мило поговорили, але ні до чого не домовились - це не зовсім те, на що чекала зграя журналістів під дверима. Це навіть не Ангела Меркель, яка хоча б віртуозно облаяла Путіна після "пардно-переможного" рандеву в Москві. Тут - повний нуль і два кошики з овочами.

Керрі послав Путіна на Київ - фото 1

При тому і за результатами "післяматчевої" розмови українського керівництва з Джоном Керрі ми маємо в активі рівно ту саму цифру. Що означає одне - референдум на Донбасі, який енергійно організовує кремлівська команда, і від якого її м'яко намагались відрадити Меркель і Керрі, скоріше за все, таки трапиться.

Ні-ні, це не буде референдум про незалежність ДНР з ЛНРом. Путін грає хоч і не в шахи, але і не в піддавки. За результатами референдуму ми, скоріше за все, отримаємо на 90 відсотків підтримане бажання "дуже широкої автономії", якою її бачить "народ Донбасу" (особливо та його частина, що любується з робочого кабінету собором Василя Блаженного чи жовтуватими газонами Луб'янської площі). І відмова Києва погодитись на такі умови буде негайно розцінена як спроба порушити мінські угоди (хоч у них ні про "референдум", ні про "надзвичайно широку автономію" немає жодного слова). І надто категорично заперечувати проти проведення референдуму не може ні ЄС, ні США. Врешті, галочки на папері ставити - це ж не з танків по селах гатити, це ж ніби демократичне волевиявлення. Максимум, що може дозволити собі в цій ситуації Захід -це подивитись на процедуру проведення і засумніватись в результатах.

Тому подальший хід подій майже в повній мірі залежатиме від Москви і Києва. Все, що зміг сказати Керрі у якості напутньої поради українцям - це добре подумати, перш ніж починати гіпотетичну силову операцію, яка б поставила хрест на мінських угодах. Що в перекладі з дипломатичної на українську означає тільки одне - якщо хочете починати війну - починайте на здоров'я, але не біжіть скаржитись, якщо її програєте. Це цінна порада нашому президентові, якому перед тим, як розписувати красоти відвойованого Донецького аеропорту, варто було б подумати, чому Україна залишилась без нього і як його спочатку повернути. До цього можна додати чіткий сигнал як від Німеччини, так і від США про те, що санкцій з Росії ніхто знімати поки не збирається, і якщо Кремль переборщить з кількістю "відпускників" чи почне відкритий наступ, санкції можуть посилити, і зброю Україні можуть таки дати.

Такими є міжнародні передумови ситуації. Пам'ятається, на зорі конфлікту, на хвилі конспірологічного запалу, більшість українців дуже боялися, що "все вирішать без нас" - в тісному колі європейських, американських і російських дипломатів.

Керрі послав Путіна на Київ - фото 2

Вчорашня зустріч держсекретаря США з російським керівництвом - як і попередні зустрічі на найвищому рівні з керівництвом Франції та Німеччини - чітко показали, що саме такої прикрості з нами якраз і не трапиться. Нас не "зіллють" - рівно як і не зроблять нашу роботу.

Захід зупинив пряму військову агресію Росії (за що б годилось подякувати), і дав Києву можливість домовлятися з Москвою, вивівши за дужки фактор прямого й масованого застосування сили.

Тепер перед українською владою стоїть набір достатньо різних можливостей вирішення конфлікту - від стратегії повної блокади окупованих територій з несамовитим Москалем, що патрулюватиме кордон і розстрілюватиме контрабандистів просто на блок-постах, і до беззаперечної згоди на новий "кремлівський референдум" - з перспективою відбудовувати господарство й утримувати пенсіонерів керованого з Москви Донбасу. Звичайно, це дві крайні точки, й правильний підхід може лежати десь посередині. Що, до речі, не виключає і спроби силового вирішення конфлікту. Перед якою годилось би, як правильно завважив держсекретар США, добре подумати, чи отої самої сили вистачить - і не тільки проти сепаратистів, але й проти можливого значного потоку російських "відпускників".

Керрі послав Путіна на Київ - фото 3

Сепаратисти патрулюють околиці Донецька

Який вибір зробить Київ - і, головне, наскільки ефективним буде Київ у реалізації свого вибору - покаже найближчий місяць-другий. Складається враження, що вибирати доведеться між тим, що видається поганим і ще гіршим - але інших варіантів у нас немає. Єдине, що хотілось би, аби наші очільники пам'ятали, що ми зараз не у дитсадку, де треба максимально голосно жалітися вихователям на нечемного хлопчика - хай він і зі старшої групи - і терпляче чекати, поки вихователі поставлять його в куток.

Бо ми - на полі геостратегічної гри сил, на "великій шахівниці", як любить говорити Збігнєв Бжезінський. І від нашого подальшого ходу залежить не тільки наша власна доля - але й, до певної міри, доля всієї планети. І тим, хто програв у такій грі, не тиснуть руки, як після шахового матчу. Про них просто забувають. У зв'язку з фізичною відсутністю.

Читайте також Путін втомився від війни і запропонував Україні дуже поганий мир

Loading...
Loading...