Кадиров знову відчув любов Путіна

Зухвале побиття російських та іноземних журналістів та правозахисників в Чечні окрім чергового прикладу звірячого поводження "кадирівців" продемонструвало, що попри розмови про відставку лідер Чеченської республіки Рамзан Кадиров, схоже, впевнений у тому, що усидить на своєму кріслі.

Якщо говорити про сам інцидент, то варто звернути увагу на абсолютний прояв цинізму з боку чеченської влади. Так, близько 20 молодих людей викинули всіх з машини і побили палицями. Машину підпалили. Постраждалі викликали поліцію і швидку допомогу, а журналістці зі Швеції сильно порізали ногу. Один з постраждалих журналістів зазначив, що 8 і 9 березня за автівкою комітету стежила машина з чеченськими номерами. Втім, наступного дня уповноважений з прав людини при голові Чечні Нурді Нухажієв як ні в чому не бувало заявив, що правозахисники… самі причетні до нападу на самих себе. Мовляв, до нападу на журналістів і правозахисників увечері 9 березня в Інгушетії може бути причетний голова міжрегіональної громадської організації "Комітет запобігання тортурам" Ігор Каляпін.

Абсурд заяв з боку офіційного Грозного лише демонструє абсолютне відчуття безкарності чеченської бандитської влади на чолі з Рамзаном Кадировим. Depo.ua раніше вже писав про те, що 5 квітня цього року добігає кінця термін повноважень Кадирова на посту керівника Чеченської республіки. І до останнього часу інформації про те, чи буде продовжено цей термін, Кадирову, схоже, ніхто не повідомляв – ні офіційно, ні в приватному порядку. Весь останній рік Кремль не спілкувався з Кадировим, і в ЗМІ писали про те, що Путін образився на президента Чечні. Одною з головних причин опали стало вбивство Немцова. Втім, основну проблему Кадирова все ж таки варто оцінювати в призмі загального конфлікту між силовиками та "кадирівцями", які давно себе ведуть як справжні хазяї Росії.

Втім, вчорашня історія – ознака того, що Кадирову пообіцяли в Кремлі, що він залишається. В результаті, Кадиров зрозумів, що можна і далі робити все що його душа побажає. Тому і зайнявся тим, що він так любить: бити та грабувати.

Що ж до рішення Путіна, то потрібно враховувати, що насправді у нього було не так вже багато варіантів для вирішення ситуації. Вигнання Кадирова одразу призвело б до страшного розхитування ситуації загонами "кадировців", що могло з високою долею ймовірності позбавити Кремль механізмів контролю над чисельними "башибузуками", які протягом 15 років знають лише одного сюзерена – Кадирова. Зберігаючи Кадирову посаду очільника Чечні Путіну хоча б візуально поки що вдалося зберегти статус-кво.

Втім, протистояння "силовиків", незадоволених нахабним свавіллям Кадирова все рівно рано чи пізно призведе до реального конфлікту. Втім, коли це все ж таки станеться, жоден аналітик навряд чи зможе спрогнозувати…