Влада

Чому Україна не хоче свого трибуналу по Донбасу?

Чому ніхто не проведе хоча б опитування переселенців, які б явно могли розказати, хто, коли і кого грабував, ґвалтував чи вбивав?

17 липня 2015, 23:00

Чому Україна не хоче свого трибуналу по Донбасу?

Світ відзначив рік від дня, коли збили малазійський Боїнг. Країни, громадяни яких постраждали, хочуть суду над винуватцями. Але коли буде трибунал у "справі Донбасу"? В Боїнгу загинуло близько трьох сотень ні в чому не винних людей, які, як ангели, просто пролітали мимо. Їхня смерть не повинна залишитись безкарною.

Натомість від початку бойових дій на Донбасі загинуло... А Бог їх знає, скільки загинуло. Явно більше 8 тисяч, і певно не надто менше, ніж 50 - хоч саме так нещодавно оцінили кількість загиблих німецькі спецслужби. Нехай всього 30. Припустимо, що тисяч 5 чи 10 - це були озброєні сепаратисти, знищені на місці вчинення злочинів за вчинення збройного опору. Припустимо, що загинуло ще від 2 до 6 тисяч українських військових (2- приміром, за даними президента України Порошенка, і 6 - за даними, приміром, уповноваженого президента України у справах кримських татар Мустафи Джемілєва). Вони загинули, виконуючи свій обов'язок по знищенню озброєних сепаратистів і "порушників кордону". Все рівно - залишаються тисячі, а ймовірно - десятки тисяч громадян України по обидві сторони лінії фронту.

Може, хтось із них ходив на "сєпарский" референдум. Хоч навіть за це Кримінальним кодексом не передбачена смертна кара шляхом відривання кінцівок артилерійськими снарядами. Але переважна більшість з них - загалом, законослухняні громадяни України. Можливо, не достатньо рішучі у відстоюванні територіальної цілісності України. Хоч і це, нагадаємо, не злочин. А може - навіть і дуже рішучі, як це можна сказати, приміром, про більшість маріупольців. Як би там не було, але тисячі наших співгромадян вбиті - і їхнє вбивство не було розслідуване. Чимало українців не хочуть "особливого статусу" для Донбасу. Але цілком спокійно ставляться до того, що там гине населення - особливо якщо воно "по той бік".

Заведено справи по обстрілу Маріуполя, Волновахи, Краматорська та ще по кількох гучних епізодах. Про хід їх розслідування - тиша. А про щоденні злочини проти мирного населення, про всіх отих "заарештованих поліцією ДНР" - чи просто вбитих без суду і слідства - ніхто й не згадує. Чи ми говоримо про "український Донбас", але його жителів, без зайвих роздумів, віддаємо під "юрисдикцію" сепаратистських відморозків?

Звичайно, є об'єктивні труднощі. Але чи займається хтось хоча б якимись елементарними речами - бодай би опитуванням переселенців, які б явно могли розказати, хто, коли і кого грабував, ґвалтував чи вбивав? Їхні свідчення могли б стати основою для тисяч кримінальних справ, які, схоже, нашими правоохоронцями сприймаються як зайві клопоти, а не як встановлення справедливості.

Відсутність подібних дій нас навіть не дивує. Врешті, чого дивуватись - українське слідство впродовж півтора року не може впоратись з подіями на Майдані, які відбувались в центр столиці, під об'єктивами сотень теле- і відеокамер - куди вже нам до розслідування подій, на "тимчасово неконтрольованій території". Хоча, до речі, саме знання, що злочини десь фіксуються і колись можуть "виплисти", не виключено, навіть пригальмувало б якийсь відсоток сепаратистів від "битовухи". Бо за стояння з автоматом на блок-посту, не виключено, колись і видадуть амністію. А от за звинувачених у тривіальному грабежі чи вбивстві не заступиться навіть Лавров.

І результат - сподіваний. Оскільки розслідуванням злочинів на окупованій частині Донбасу не займається Україна, то з пропозицією провести "трибунал над каратєлямі" регулярно вискакують криваві клоуни з ДНРівської циркової трупи. І аргументовано їм відповісти - надавши списки тих, кого варто покарати з числа їхніх "бійців", - ми не можемо.

Нехай поки не віриться, що подібні справи колись можна буде довести до кінця. Але в'язням концтаборів в 1942 році теж навряд чи вірилось, що значну частину їх вертухаїв рано чи пізно знайде "заслужена винагорода".

Німеччина після Нюрнберга стала сучасною ФРН. Росія - і решту пострадянських республік - без суду і кари над злочинцями часів СРСР стали тим, чим стали. Тому хочеться надіятись, що нам вдасться дожити до трибуналу не тільки над тими, хто збив Боїнг, але й до суду над тими, хто зробив з Донбасу пекло. В першу чергу - задля блага самого Донбасу.

Loading...
Loading...