Хатія Деканоідзе: мавр зробив свою справу, мавр має піти

Сьогодні сталося те, про що говорили давно: головний полісмен України Хатія Деканоідзе все ж таки подала у відставку. Зробила вона це без істеричних заяв. На відміну від того ж Михайла Саакашвілі, який своє звільнення з посади губернатора Одещини обставив як старт власної опозиційної діяльності. Це дає всі підстави говорити, що Хатія була досить побічно пов’язана з командою екс-президента Грузії.

Ще весною цього року у ЗМІ прогнозували, що Деканоідзе піде разом з першим заступником голови МВС Екою Згуладзе. В решті-решт Згуладзе звільнилася сама. Пізніше, у серпні, подейкували, що Деканоідзе хоче піти з посади голови Нацполіції через сімейні обставини. Нібито вона хотіла відправити до Америки на навчання свого сина, але несподівана смерть колишнього чоловіка, який жив у США і мав опікуватися 16-річним Торніком, розбила ці плани. Проте, незважаючи на цю ситуацію Деканоідзе продовжила працювати в Україні.

Втім, схоже, рішення про відставку таки визріло, коли близько місяця тому Хатія почала натякати на пробуксовку подальших реформ у правоохоронних органах. За великим рахунком, такі слова стали сигналом про можливість її звільнення, а також визнання того, що більшого в Україні вона зробити не здатна.

Важливий момент: на відміну від інших представників грузинського десанту, Деканоідзе вирішила йти без скандалів. І це притому, що вона ніколи не була членом команди міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Втім, це не завадило їй побудувати гарні ділові стосунки з керівництвом МВС. Тому жодних публічних конфліктів між Деканоідзе та Аваковим не було. Водночас Хатія акуратно відмежовувалася від своїх співвітчизників з Грузії. Допоки Саакашвілі атакував Авакова, Деканоідзе жодного разу на загал не виступала на підтримку Міхо.

У свою чергу, й оточення Авакова не конфліктувало з очільницею Нацполіції. І на це у нього були резони. По-перше, Деканоідзе вдалося запустити нову систему поліції, і як би її не критикували за недосконаність реформи, але це – чи не єдина історія успіху влади за майже три роки після Революції гідності. 

По-друге, Хатія виступила чудовим хвилерізом. Можна згадати, як вона регулярно демонструвала корпоративну солідарність, публічно захищаючи своїх підлеглих до останнього, навіть попри їх провини. В Україні, де всі звикли "зливати" своїх підлеглих у скрутних ситуаціях, вчинки Деканоідзе давали можливість говорити про позитивні психологічні зрушення у МВС.

Чи могла Деканоідзе досягнути більшого? Бюрократична закостенілість та постійні політичні чвари навколо керівництва МВС навряд чи дали б змогу їй реалізувати амбітні плани. А тому Хатія зробила свою справу, Хатія може йти. 

Цікаво, що вже зараз антикорупціонери та "єврооптимісти" цю відставку намагаються подати як ще один доказ провалів влади. Мовляв, звільнилася Юлія Марушевська, звільнилася Деканоідзе... Це - маніпуляція і намагання зробити грузинку своєю прихильницею попри її думку. Марушевська піде в команду Саакашвілі і будуватиме собі політичну кар'єру. Вона розповідатиме, що їй не давали працювати, говоритиме про корупцію і так далі. Проте, на відміну від Хатії, особливих досягнень на посаді у неї не було. І на відміну від грузинської реформаторки подякувати їй нема за що.