Грицак розповів про свою посаду в СБУ під час Майдану

Про це він розповів в інтерв'ю Ліга.net.

"15 листопада 2013-го я втомився перебувати "в розпорядженні" (співробітник не займає ніяких посад, не отримує зарплату, але формально залишається службовцям СБУ, - ред.), написав рапорт на звільнення. На мене тиснули, щоб я пішов. Я сказав: добре, звільняйте мене, я не буду відновлюватися по суду і так далі - звільняйте. Але без мого рапорту, бо я нічого не порушив. На той час у мене було три ордени, медаль за мужність і відвагу - за кожен з яких я можу розповісти, за що я їх отримав. Але коли ситуація в країні зайшла занадто далеко - я написав рапорт. Побили студентів. Почалася гаряча фаза Майдану", - розповів Грицак.

Однак згодом, його попросили залишитися в СБУ, щоб не допустити кровопролиття.

"Мій рапорт на звільнення в СБУ пролежав три місяці. Коли ситуація під час протестів на Майдані зайшла в глухий кут, один з керівників підрозділів Служби запросив мене і сказав: ситуація заходить в глухий кут, потрібні фахівці, які можуть дати раду. Я запитав: що ви хочете від мене? Мені сказали, що потрібна комунікація з іншою стороною. Всі розуміли, що все йде до крові. Я відповів, що готовий допомогти не допустити кровопролиття", - згадує Грицак.

Він зазначив, що у нього вже був на той час досвід роботи в умовах революції.

"У мене був досвід Помаранчевої революції 2004 року, яка торкнулася мене безпосередньо. Ми тоді не дозволили пролитися крові. Це, звичайно, не моя заслуга, а всієї Служби. Але у мене був досвід і заради країни я відгукнувся, сказав, що на конструктив готовий працювати. Зі мною ніхто не проводив співбесід. Я не бачив Якименка (екс-голова СБУ, який втік до Росії - ред.) - Він навіть не знав, як я виглядаю.

За тиждень до розстрілів на Майдані мене оформили офіцером з особливих доручень. Ситуація на Майдані вже нагадувала клінч. Я давав свої пропозиції про те, як налагодити діалог і не допустити крові", - розповів глава СБУ.

Однак він наголосив, що не має жодного відношення до "антитерористичної операції" на Майдані.

"Готовий відповісти перед ким завгодно: ні до плану "Бумеранг" (АТО по розгону Майдану, - ред.), ні до будь-яких інших речей я не мав відношення. Всі мої пропозиції були спрямовані на те, як вийти з уже далеко не політичної кризи. Але здоровий глузд, на жаль, не переміг", - сказав Грицак.

"Я спілкувався з хлопцями з Правого сектора, Самооборони і афганцями. З іншого боку я спілкувався з оперативними підрозділами СБУ, спілкувався з Альфою. Я їх усіх знаю - з обох сторін. І тому мені легко було знаходити спільну мову і з тими, і з іншими", - зазначив він.

"Начальник Альфи Олександр Устименко, якого ви особисто знаєте, тоді очолював перше бойове управління. Я говорив йому: Саша, чи не допусти кровопролиття. Ніхто потім вас не захистить - ні вас, ні оперів. Тут стоїть мільйон українських патріотів. Перспектив у цієї влади немає. Саша відповів: так, я розумію. І мені здається, що це теж зіграло якусь роль. Коли сталося непоправне, коли загинули хлопці з Небесної сотні, і потім, коли почалася російсько-українська війна в Донбасі, пізніше, коли я був призначений першим заступником голови Служби безпеки України - начальником АТЦ мені було легко побудувати відносини з нашими хлопцями з Альфи", - згадує Грицак.