Влада

Яку "повну і тотальну амністію" Україна може дати Путіну

Який би закон про амністію бойовиків не ухвалили, він або не сподобається бойовикам — або не матиме жодної юридичної сили

20 травня 2016, 12:42

Яку "повну і тотальну амністію" Україна може дати Путіну

Як уже писало depo.ua, питання закону про амністію донецьких бойовиків на переговорах у Мінську стало одним з ключових — на час затьмаривши навіть російську вимогу негайно провести на Донбасі театральну виставу під назвою “демократичні вибори під російськими гарматами”.

Сепаратисти, затинаючись і читаючи із підготованих відповідальними кремлівськими товаришами нотаточок, вимагають прийняти закон про “повну і тотальну” амністію — практично відмовляючись до того моменту мінятись полоненими.

Біда і прикрість ситуації полягає лиш у тому, що якби навіть Верховна Рада з доброго дива прийняла “закон про амністію всіх сепаратистів”, він не вартував би паперу, на якому написаний. Оскільки у відповідності до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, та багатьох інших міжнародно-правових документів, злочини проти людяності та військові злочини, які, без сумніву, чинили багато учасників збройних сепаратистських угруповань, не мають строку давності і ні під яку амністію потрапити не можуть.

Це азбучна істина — яку, втім, не втомлюються повторювати як фахівці з міжнародного права, так і керівництво всіх без винятку авторитетних міжнародних організацій. Для прикладу: "У мирних угодах, які підтримує ООН, не може міститись обіцянка амністії за геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності або грубі порушення прав людини". Це з доповіді 2004 року про верховенство права і перехідне правосуддя під час і після конфлікту генерального секретаря ООН Кофі Аннана. З того часу позиція ООН стала радше жорсткішою.

Якщо ж зважити на той факт, що Україна визнає прерогативу міжнародного права над національним (це російські законодавці нещодавно поставили правові пріоритети з ніг на голову — підпорядкувавши застосування міжнародного права нормам права національного) то який би закон на цю тему не прийняв парламент — все це буде лиш псуванням паперу без будь-яких реальних правових наслідків. Хто завгодно — наступний уряд, група правозахисників чи яка завгодно міжнародна організація може вимагати перегляду й відміни такого закону в будь-який момент часу.

Можна, звичайно, прийняти закон про амністію тих бойовиків, які не вчинили вищеперелічених злочинів, які під амністію не можуть потрапити в принципі.

Але для його застосування потрібна чинна і дієва система українського слідства та судів на окупованій території. Або, принаймні, міжнародний трибунал, який міг би розбирати діяння окремих сепаратистів.

І, найголовніше — якою буде принципова різниця цього закону з уже чинним нормативним актом "Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей" від 16 вересня 2014 року, який і без того прийнятий, і навіть потроху застосовується?

А якщо простіше, то складається враження, що люди, які порушили всі можливі норми, свавільно забираючи майно, свободу і життя людей довкола себе, творячи невимовні звірства і огидні будь-якій психічно здоровій людині речі, намагаються зараз сховатись за законом, який самі демонстративно зневажили. А не вийде.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада

 

Loading...
Loading...