Єврооптимісти почали кампанію з дискредитації ЄС

Про план Медведчука і план Мореля-2, я вже докладно писав (головний смисл попереднього тексту – все це фейк і політтехнологія). Зараз, хотів би зупинитися лише на двох аспектах, які зараз ніхто особливо не висвітлює: кому це вигідно і до чого вся ця історія може призвести.

1. Вся ця історія доволі активно обговорюється на повному серйозі і має свою групу організованих спікерів. Аргументи одні й ті ж самі: "наші джерела в оточенні Ахметова чи Бойка підтверджували, що їм хтось із АП пропонував очолити "ДНР" та "ЛНР". Все це лягає на здобрений грунт маси людей, які критично чи негативно ставляться до Порошенка.

Логічні аргументи тут не працюють – все повністю замінено емоціями. І це ключовий момент – наша політика останіх місяців взагалі вийшла за межі логіки – всі аргументи йдуть на рівні емоційних криків. Хто тут винен зараз неважливо – важливо те, що в таких кардинальних речах, як зовнішня безпека ми послуговуємося виключно емоційною складовою. І навіть розумні люди, які ще вчора сприймали життя крізь призму логічних аргументів, починають впадати в істерію. І тут криється найголовніша проблема сучасного українського суспільства – істерик вірить лише в те, що він сам говорить в цей конкретний момент життя. Істерик ніколи не займається самоаналізом і майже ніколи не міняє думки, навіть, якщо об’єктивна реальність говорить про інше. Наше суспільство хворе на істерію.

2. Відсутність чіткого плану змін в країні різко погіршила рейтинг Петра Порошенка. Але при цьому, протягом останніх двох місяців почалася масштабна інформкампанія по дискредитації роботи Порошенка. І в першу чергу – це робота по нівелюванню зовнішнього (виграшного для Порошенка) вектору його політики. Крики про зраду, особливий статус Донбасу, план Мореля, план Медведчука – це все частина одного плану по дискредитації Порошенка. Наші політсили зараз пробують зіграти дуже неправильну з точки зору розвитку державності гру, коли перед обличчям реальної зовнішньої небезпеки пробують нав’язати суспільству думку, що в усьому винен Порошенко. Заява Меркель і Оланда про те, що нам потрібно провести вибори на Донбасі за невигідним для нас сценарієм, по суті, в перекладі ряду проєвропейських політиків, звучить так: Порошенко винен, що на нас тиснуть європейці. Порошенка є за що критикувати і справедливо критикувати, але в цьому конкретному випадку, притоплювання Порошенка може зіграти злий жарт із тими, хто зараз грає в цю гру. Такий підхід призведе до двох важливих наслідків, окрім пониження рейтингу Порошенка, різко зросте євроскептицизм з усіма відповідними електоральними наслідками. При цьому рецепт боротьби з тиском європейців лише один: консолідація едіт по недопущенню такого сценарію.

3. Прихована мета всієї цієї кампанії, яку особливо ще ніхто не афішує, - це фактичне виведення України з Мінського процесу. Проти Мінських угод так чи інакше виступає маса політиків. Правда, всі ці політики не давали і не дають ніякої альтернативи: розповіді про залучення США розбиваються об небажання Росії міняти формат. Як будуть розвиватися події? Наступні 2-3 місяці будуть вкидуватися подібні фейкові історії, в ЗМІ з’явиться низка публікацій з якимись неіснуючими варіантами законів про вибори на Донбасі, очевидно будуть якісь гучні заяви, суть яких зводитиметься до того, як Порошенко "здає" країну.

Одним словом весь набір нехитрих піар-інструментів, застосування яких має завершитися великою кампанією з виведенням 10 тисяч людей під стіни парламента і з криками про вихід із Мінських угод. І все це відбуватиметься на фоні посилення локальних боїв на Донбасі. Де-юре, Україна навряд чи вийде з мінських угод, проте в масовій свідомості остаточно укріпиться теза, що мінські угоди – це зло, а влада провалила і провалює переговорний процес. Але тут, ми повинні чітко розуміти, що граючись в цю гру (гра зводиться до пониження рейтингу Порошенка через зовнішні чинники), ми ослаблюємо позиції України, не даючи взамін жодного іншого реального альтернативного плану.

4. Що може протиставити всьому цьому сам Порошенко? Лише реформи і зміни. Новий уряд і реальні зміни можуть або знівелювати весь цей план, або навпаки, підсилити позиції тих, хто розпочав передвиборчу кампанію за вище описаним сценарієм.