Електронне декларування: інструкція з популізму

Почнемо з хронології. Спочатку був розроблений безпрецедентно жорсткий закон, який передбачав 2 роки в'язниці для тих, хто помилився в одній комі чи крапці. При цьому в популістському угарі було прийнято безпрецедентне рішення відкрити всі дані цієї декларації, включаючи те, скільки готівки лежить у чиновника вдома. Також, приміром, пропонується декларувати дохід від офіційного відрядження за рахунок приймаючої сторони. І таких  нестиковок безліч.

При цьому ПРООН почала розробку софта ще до того, як була прийнята остаточна реакція закону і в результаті по ходу змінювалися і відточувалися якісь деталі, і фахівці кажуть, що дійсно є певні технічні проблеми.

Далі, у відповідності з чинним законодавством, чиновники подали паперові декларації 2015 року. І згідно з тим же законодавством не можна і не потрібно двічі подавати декларації. Але було прийнято політичне рішення подавати двічі.

Потім були прийняті нові поправки в закон, які дещо ускладнили систему посадки чиновника за недостовірну інформацію. Але до відома всіх тих, хто кричить, що новий закон не дозволить переписувати майно на тещу чи свекруху, - цього в законі немає. Правда, там залишилася пряма наводка для злодіїв про прикраси і готівки.

В якості самого НАПК можна сперечатися: хтось каже, що там професіонали, хтось навпаки, говорить, що це непогані люди, які взагалі нічого не розуміють в тому, що їм доручено робити. Але поки це питання залишимо за дужками.

Мін'юст затвердив декларацію, яку повинні подавати чиновники, але там є явні нісенітниці. Наприклад, треба вказувати точні дані метражу недобудованого об'єкту, що є абсурдом, але порушення передбачається 2 роки в'язниці.

Зараз відбувається частковий саботаж Держспецзв'язку процесу е-декларування. Невиданий сертифікат робить його напівлегітимним. Але Євдоченко, як відомо, людина несамостійна і, звичайно ж, не займається самостійним саботажем.

У той же час він частково також прав - формально у нього є підстави не давати цей сертифікат. При цьому спроби перекинути всю відповідальність на уряд проваляться з однієї простої причини: у це не вірить ні громадськість, ні тим більше західні партнери, і насамперед США.

А тепер давайте просто проаналізуємо, як ми прийшли до нинішньої ситуації. Спочатку, особливо не розбираючись з наслідками, група видатних антикорупціонерів розробила по суті правильний, але глибоко недосконалий закон.

Потім під крики про те, що все пропало, цей закон був прийнятий Радою, також в чаді популізму. Потім, теоретично можна було б сісти, одуматися і зробити правильні зміни, запровадити декларування з 1 січня 2017 або навіть з осені 2016. Але для цього треба було поменше крику про зраду та побільше конструктивних розмов за закритими дверима.

Що нас чекає тепер? Насамперед, складні переговори з іноземними партнерами про гроші та безвізовий режим. По-друге, восени ми все одно повернемося до зміни закону, хоча б тому, що десятки чиновників будуть пограбовані за тупий популізм. І, по-третє, приблизно 5-7% держслужбовців звільняться.