Влада

Дивна війна за Крим або рольові ігри в блокаду

За майже півтора роки після окупації Україна врешті почала блокаду Криму, але поки все виглядає швидше як рольова гра

21 вересня 2015, 00:00

Дивна війна за Крим або рольові ігри в блокаду

Цієї неділі розпочалася заздалегідь анонсована лідерами Меджлісу кримськотатарського народу продуктова блокада Криму, яка, за великим рахунком, стала першою спробою України "повоювати" за Крим, хоча розмови про блокаду почалися одразу ж після окупації.

Власне, в останній рік питання Криму дещо відійшло на задній план і почало забуватися, адже, на відміну від Донбасу, Крим окупантам було здано без бою, після чого війна на Донбасі затьмарила кримське питання. Новий статус півострова як тимчасово окупованої території закріпили в спеціальному законі, а на додачу до нього було прийнято і закон про вільну економічну зону "Крим", який передбачив механізм блокади. Зокрема, в законі зазначено, що "Кабмін має право тимчасово обмежити поставки окремих товарів, робіт та послуг з тимчасово окупованої території на іншу територію України або з іншої території України на тимчасово окуповану територію". При чому таке рішення набувало чинності, в разі його прийняття, не раніше ніж за 30 днів з дня опублікування. Втім, за великим рахунком, Кабмін за півтора роки так цим правом і не скористався, якщо не рахувати обмеження постачання електроенергії та води до Криму в певні періоди, які до того ж не були ані системними, ані такими, аби складати для окупантів якісь серйозні проблеми.

Чому за півтора роки нічого віддалено схожого на справжню блокаду не було організовано сказати доволі складно, адже влада багато говорила про блокаду Донбасу, хоча технічно здійснити її значно важче ніж блокаду Криму. Окупований півострів справді дуже серйозно залежить і від української електрики, і від української води, і від українських продуктів, в той час як окупований Донбас сам може влаштувати блокаду Україні, принаймні в питанні постачання антрацитового вугілля критично необхідного для наших теплових електростанцій. Єдиним більш-менш розумним поясненням відсутності блокади могло б бути питання кримських татар, яких на півострові близько 300 тисяч і які б також стали заручниками блокади. Але після того, як самі кримські татари в особі лідера меджлісу Рефата Чубарова ініціювали блокаду, і це питання загалом знято. Адже, як зазначають кримсько-татарськи лідери, татари в Криму цілком підтримують та вітають цю ідею.

Отже, сьогодні зусиллями кримсько-татарських активістів блокада таки розпочалася з пункту пропуску Чонгар, на якому перекрили рух для вантажівок на півострів. При цьому Мустафа Джемілєв висунув цілком логічні та досить помірні вимоги до Росії. Зокрема, Меджліс вимагає звільнення усіх заручників, включаючи Надію Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка, припинення репресій в Криму стосовно кримськотатарських організацій, усунення перешкод для роботи українських та кримськотатарських ЗМІ в Криму і дозвіл в'їзду в Крим лідерам кримських татар. В разі виконання цих умов (які Москва вочевидь виконувати не стане попри їх помірність), блокаду обіцяють зняти.

Читайте також: Блокада Криму: Рух вантажівок на півострів повністю перекрито (ХРОНІКА)

Тут варто підкреслити, що формально блокаду здійснює не українська держава, а громадський рух та волонтери. В той же час правоохоронці активно підтримують блокувальників, публічно висловлюючи солідарність з ними, та "охороняючи правопорядок" на місці акцій протесту, що більше схоже на практичну допомогу у здійсненні блокування. Отже держава ніби то і ні до чого, а з іншого можна сказати благословляє цю цілком хорошу справу. Можливо така обережність та непослідовність української держави пояснюється традиційним побоюванням зайвий раз дратувати Кремль, хоча, якщо це і має місце, то воно скоріше ірраціональне, адже псувати стосунки з країною, з якою фактично знаходимося в стані війни, нехай і гібридної, за великим рахунком уже і нікуди. В той же час варто зазначити, що блокування Криму розпочалося саме тоді, коли туристичний сезон там завершено, хоча будь-кому зрозуміло, що ефект від блокади був би значно сильнішим, розпочни її на кілька місяців раніше.

І взагалі, що стосується ефективності блокади, то тут залишаються деякі сумніви. По-перше, так до кінця не зрозуміло, наскільки щільно і як надовго активістам вдалося перекрити кордон. Принаймні в неділю з'являлися повідомлення, що на інших пропускних пунктах фури з товарами продовжують перетинати адмінкордон з Кримом. В той же час повідомляють, що на окупованому півострові різко підскочили ціни на продукти, що не може не тішити. Але таке підвищення - це реакція ринку на активно розпіарену блокаду, а не результат нестачі продовольства.

Що, власне, не викликає сумніву так це медійний ефект від блокади. Про неї говорили протягом останніх кількох тижнів, а в неділю ця тема взагалі стала темою номер один. До того ж гарним приводом зайвий раз попіаритися напередодні місцевих виборів не могли не скористатися і деякі політичні персонажі на кшталт Дмитра Яроша з "Правим сектором" та Ігоря Луценка з "Батьківщини", та й інших наших політиків, які швиденько примазалися до популярної ініціативи Меджлісу.

Але головне в цій історії врешті не піар, а реальна ефективність блокади. Поки що говорити про це зарано, бо те, що відбувається, більше схоже на рольові ігри, в яких кожен учасник отримує свої бали. Кримські татари привернули значну увагу до себе та українських заручників у Росії, Ярош з іншими політиками знайшли зайву можливість порекламувати себе любимих, не відстали і правоохоронці, які теж активно "посвітилися" на цій темі, окупанти ж використовують блокаду як привід посилити репресії проти кримських татар. Наскільки ж ця блокада практично ускладнить життя окупантам ми дізнаємося за кілька тижнів.

Loading...
Loading...