Хто стоїть за "зрадою": Десять путінських колон в Україні (СПИСОК)

Чим Савченко відрізняється від Вітренко, і де шукати законспірованих зрадників
Хто стоїть за "зрадою": Десять путінських колон в Україні (СПИСОК)
Хто стоїть за "зрадою": Десять путінських колон в Україні (СПИСОК)

На жаль, за майже три роки неоголошеної війни з Росією українській владі так і не вдалося вибити прокремлівські проекти з країни. Це пов’язано з багатьма факторами: передусім, політичними, економічними та інформаційними. В результаті можна говорити щонайменше про десять надзвичайно небезпечних "путінських колон" в Україні.

Колона №1: "Газовики" та Льовочкін

Попри те, що олігарх Дмитро Фірташ вже давно вимушено перебуває в Австрії, в Україні залишилися фактично всі представники команди "газовиків". Вони, на відміну від "Сім’ї" Януковича та "донецьких", не стали тікати світ за очі. То ж і не дивно, що ці пани вмонтувалися в постмайданну систему влади: екс-віце-прем’єр в уряді Азарова Юрій Бойко наразі є головою парламентської фракції "Опоблоку", колишній голова Адміністрації Януковича Сергій Льовочкін спокійно ходить на пленарні засідання Верховної Ради, а його сестра - член української делегації в ПАРЄ.

Саме медіа-холдинг "газовиків", в який входять телеканали "Інтер", а також, опосередковано, "112-Україна", неодноразово звинувачували в проросійському контенті. Після скандалу зі "зливом" переписки колишнього шеф-редактора "Інтеру", росіянки Марії Столярової, в якій спливли зв’язки керівництва телеканалу з Москвою, у ЗМІ почалася інформаційна кампанія за скасування ліцензії цьому медіа. Але вона не принесла жодних результатів. Хіба що гендиректор "Інтеру" Єгор Бенкендорф перейшов на "112".

Колона №2: колишні "регіонали" на місцях

В Україні окрім "газовиків" залишилася величезна армія "регіоналів", які після Майдану встигли мімікрувати і змогли знову зайти як до ВР, так і до органів місцевої влади під іншими політичними брендами. Вони ніби й не "п’ята колона" - ходять у вишиванках і навіть спілкуються українською. Але фактично це лише гарне маскування місцевих князьків, які розхитують регіони. Яскравий приклад: звернення низки облрад до президента з вимогою введення договірних стосунків з Києвом. Фактично йдеться про латентний сепаратизм.

Заради справедливості варто зазначити, що більшість таких депутатів ідеологічно не можна назвати прокремлівськими. Вони просто дуже люблять гроші…

Колона №3: Медведчук та "Український вибір"

А от Віктор Медведчук є одним з небагатьох в Україні, хто не криючись, співпрацює з Москвою. Кум самого Путіна як ніяк. Зараз його називають чи не єдиним комунікатором між Путіним та Порошенком. На жаль, це призводить до того, що колишній голова АП Кучми досить впевнено почувається в Україні. Зокрема, у ЗМІ писали про те, що під нього було створено цілу мережу експертів, які мали озвучувати "правильні" меседжі.

Саме з прізвищем Медведчука пов’язують проведення протягом останніх двох з половиною років різноманітних "круглих столів", мітингів на підтримку федералізації (а фактично знищення) України. Останньою провокацією в контексті якої згадувався Медведчук, стала невдала спроба нардепа Юрія Шухевича оголосити заяву про імпічмент президенту. У всій цій історії "засвітився" Олександр Білик, який нібито передавав текст заяви і якого Ляшко назвав "охоронцем Медведчука". І як виявилося пізніше біографія Білика й справді виклакає багато запитань...

Колона №4: Надія Савченко та її платформа

Колишня ув’язнена Росії менш ніж за рік перетворилася на інформаційний рупор якщо не самого Кремля, то тих осіб, які допомагають йому в "гібридній" війні. Через це ореол героїні швидко розвіявся і тепер Савченко та її "РУНу" сприймають не інакше, як черговий проект Москви.

Останні дії депутатки - поїздки до Мінська заради зустрічей з ватажками "Л-ДНР", згода Савченко підтримати ідею створення посольства терористичних "республік" в Україні – все це не залишає сумнівів щодо її позиціонування.

Колона №5: "міські божевільні"

Мова йде про тих, кого в народі звикли або не помічати, або пробачати. Яскравим прикладом такої "міської божевільної" є "прогресивна соціалістка" Наталія Вітренко. Як виявилося, саме вона разом зі своїми соратниками поклала квіти до посольства РФ в Києві у зв’язку з нещодавнім падінням російського літака.

Враховуючи дискусію у соцмережах про те, чи треба співчувати росіянам, поява квітів під посольством РФ була відвертим бажанням похитати ситуацію для кремлівських пропагандистів. Але вже традиційно у Вітренко та інших квіткокладів нічого не вийшло. У нас їх просто не помітили.

Колона №6: комуністи

Послідовники Ілліча після заборони КПУ в Україні нікуди не поділися. Різноманітні персонажі на кшталт Петра Симоненка, Олександра Голуба та інших "червоних" намагаються тихенько діяти в інформаційному полі. Зокрема, у них залишився вплив на телеканал "Гамма", а також на інтернет-ресурс "Голос.юа", який начебто досі фінансує екс-російський, а нині український олігарх Костянтин Григоришин.

Наразі виглядає так, що комуністи напекли короваїв для Путіна і вичікують. А раптом…

Колона №7: борці з корупцією  

Або "корисні ідіоти", яких використовують в темну. Наприклад, говорячи про необхідність боротьби з корупцією, вони часто свідомо чи несвідомо розхитують ситуацію. Зрозуміло, що з корупцією треба боротися, але не потрібно дискредитувати державну систему в цілому. Від цього Україна лише програє.

"Антикорупціонери" всіх мастей не перебувають на службі у Кремля, але їхня політична всеїдність та неймовірна амбітність шкодять країні не менше, аніж давно закладені феесбешні "консерви".

Колона №8: Праві маргінали

Є в Україні така когорта, як професійні революціонери. Мова йде про провокаторів, які патріотичними лозунгами прикривають свою роботу на Росію. Йдеться про всілякі "наждаки", "модні вироки" і тому подібні маргінальні угрупування, які час від часу задіюють для ефектної картинки по РосТВ.

Складність виявлення і притягнення до відповідальності таких персонажів полягає у тому, що виконання антиукраїнських завдань не заважає їм викрикувати "Слава Україні!". І мати завдяки цьому власну групу підтримки. 

Колона №9: "Силовики"

В Україні, і це вкрай прикро, збереглися замасковані агенти впливу у силових структурах. Їх складно виявити через глибоку законспірованість та наявність у них "даху". Адже у більшості випадків вони ангажовані олігархічними групами. Утім, можна згадати нещодавні акції пенсіонерів правоохоронних органів, які були організовані у Києві та кількох обласних центрах. Все це явно було розраховано на розкачку ситуації в Україні.

Ця категорія зі зрозумілих причин найбільш небезпечна для національної безпеки України. То ж чим більше їх упіймають, тим спокійніше буде і на фронті, і в тилу.

Колона №10: експерти та журналісти

На жаль, багато хто з журналістів та експертів невиліковно хворі на "ватність" і жадібність до грошей. І тут доводиться констатувати: Росія досить ефективно використовує ці "хвороби", скуповуючи "балакучі голови" та окремих представників "четвертої влади". Чи не єдиний метод боротьби з такими персоналіями – громадський контроль та осуд. 

Більше політичних новин читайте на Depo.Влада

 

Loading...
Loading...