Влада

Чому Україну "прокинули" з безвізовим режимом

У справі неотримання Україною безвізового режиму відмінно спрацювали всі гілки української влади. Відкритим залишається лише питання про те, як вони збираються це пояснювати власним громадянам

16 грудня 2015, 20:00

Чому Україну "прокинули" з безвізовим режимом

Минає друга доба від обіцяної публікації звіту щодо безвізового режиму для України і Грузії. За даними depo.ua, публікації і не буде. При тому не тільки вчора, сьогодні чи завтра, але й після саміту ЄС 17-18 грудня, на що ще сподіваються оптимісти.

Себто "шостий звіт про виконання Києвом Плану дій візової лібералізації", звичайно, буде. Але міститиме він не рішення про надання безвізового режиму, а звичний вже список умов для його досягнення.

Точніше, навіть не список. Донедавна йшлося про одну умову – зміну закону про Агенцію з повернення та управління активами. З проектом якого народні депутати зробили все, що захотіли, а президент підписав те, що вийшло, не чекаючи на експертні висновки Єврокомісії. Оскільки часу на переробку прийнятого закону, як водиться, не було. Власне, ще минулого тижня з ЄК прозоро натякнули Україні про те, що в сьогоднішньому виді закон не годиться. Тоді, за чутками, було погоджено гарантії того, що президент, спікер та прем’єр-мніністр зроблять все можливе, аби привести закон до людського виду в обмін на негайний безвізовий режим. Президент ЄК Жан-Клод Юнкер буцім-то навіть пообіцяв, що зробить все можливе, аби "продавити" цей варіант. Схоже, не зрослось.

Тим часом, аби не зводити всю справу до вини депутатів, які прийняли надто вже "урізаний" закон, у дію вступив уряд. Керівник якого зумів "продавити" на керівні посади трьох "своїх" членів. У відповідь на що недалекоглядний представник Transparency International у виборчому комітеті почав говорити якісь недоречні промови про "цинічний обман" і пообіцяв вийти зі складу комітету. Воно, звичайно, і без нього цілком могли б призначити потрібних керівників, але шум почав підніматись надто вже голосний.

Таким чином, окрім Агенції з повернення активів, проблеми вимальовуються і зі створенням НАЗК. Яке, як відомо, є одним з ключових пунктів у Плані дій з візової лібералізації. Тому список того, що нам, скоріше за все, запропонують зробити після самміту ЄС, поповнюється новим пунктом.

У всіх цих подіях достатньо легко побачити будь-яку конспірологію. Починаючи від ідеї про те, що "в Європі нас не хочуть" – і роблять все можливе, щоб безвізового режиму не дати. Така версія буде популярна в колі "винуватців торжества" з парламенту, Адміністрації президента та уряду.

І закінчуючи теорією про те, що "українська влада боїться безвізового режиму, щоб з країни не втекли залишки тих лохів, які ще здатні щось робити". Така безумовно нічим не виправдана версія піде потихеньку гуляти соціальними мережами та кухнями несвідомих громадян. Які не пропустять цілком очевидного спостереження про те, що за голосним і публічним шумом "за" чи "проти" дискримінації гомосексуалістів влада, як водиться, збиралась прокрутити свій маленький ґешефт з керівництвом і повноваженнями двох непростих нацагенств. І "нахилити" частину українських гомофобів у парламенті на бажане голосування виявилось простіше, ніж відмовитись від ідеї зробити нехитрі кадрові чи легальні фокуси.

Щоправда, виникає одне-єдине питання. Яке полягає в тому, чому еліта, яка прийшла до влади внаслідок Революції Гідності, якщо не причиною, то приводом якої стала відмова від євроінтеграційного курсу, вважає, що зможе зробити те саме, що Янукович – і залишитись на своєму місці? Чи, може, еліта надіється переконати своїх громадян, що "у всьому винен ЄС", який, виставивши кілька років тому умови, не хоче їх міняти у відповідності з потребами нашого хиткого політичного ландшафту? В такому разі, це буде першим кроком у переконанні українців в тому що "довкола – лише вороги". Десь ми це вже чули.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада

 

Loading...
Loading...