Савченко - це сама Європа і їй не треба нападів на посольство Росії

Надія Савченко, яка демонструє ідеальний зразок стійкості і благородства духу, навряд чи потребує "підтримки" радикалів – чи "засланих козачків", які, ховаючись у темряві, псують дзеркала автівок і працюють як вигідний для Кремля медіа-ресурс.

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Савченко - це сама Європа і їй не треба…

Акції на підтримку Надії Савченко пройшли від заходу України – і до Москви. І вийшли вони дуже, дуже різними.

Від геройських одиночних пікетів в Росії – і до велелюдного збору в Києві, з щирим людським гнівом тисяч учасників. Ну, і невеличким додатком Ляшка, Тимошенко, та інших пахучих субстанцій. Куди ж без них.

Врешті, навіть демонстрація зневаги до російських дипломатів за допомогою яєць мала своє право на існування – хоча це, звичайно, вже справа смаку.

Натомість про "героїв", які, не шкодуючи власного життя і здоров’я, пошкоджували машини біля російського посольства, хотілось би сказати окремо.

По-перше, це тактика очевидно програшна. Якщо дивитись з боку інтересів України, звичайно. Бо шкоди від цього "театрального погрому" росіянам вийде небагато. Ті можуть навіть вимагати – і отримати – компенсацію від української сторони, і їх "членовози" ремонтуватимуть за наші бюджетні гроші. Або, к мінімум, за гроші українських страховиків.

А от "картинка" для європейських каналів з усієї події вийде цілком правильна, і на цей раз – навіть не сфальшована. Дикі українські нацисти громлять посольство – медіатовар першого сорту. І бравій СБУ, яка активно шукає російських шпигунів в добробатах і де завгодно ще, варто було б таки знайти піроманьяків з-під російського посольства, і поцікавитись, хто підкинув – і оплатив – абсолютно неблискучу, хоч і полум’яну ідею.

Натомість, всю історію з Надією Савченко варто було б перетворити на яскравий і наочний медіа-приклад для європейців. Приклад того, чим є в цій війні путінський режим – і чому варто підтримати українців. Якою б не була наша сьогоднішня влада, і хто б в яку мутну історію голландськими картинами не вляпався.

Бо стійкість Надії – це демонстрація класичних лицарських чеснот, які, нехай і призабуті, лежать в основі сучасної європейської цивілізації – від західного узбережжя Іспанії і до східного кордону України. Чеснот, яких, насправді, можливо, і не було ніколи в реальності – але які давали моральний орієнтир європейцям впродовж століть. Любов до свободи і відсутність рабського страху – це маркер, який традиційно відрізняв Європу від Азії куди краще, ніж вигадані географічні кордони.

І переконливі та яскраві історії, на цю тему, доправлені до європейської аудиторії, цілком можуть стати тим важелем, який змінить ставлення до України. Дозволить зрозуміти, що ми і вони – з одного світу. Звичайно, подібна медіа-кампанія можлива виключно за діяльної згоди самої льотчиці, щоби це не виглядало, як торгівля чиїмось стражданнями на користь геополітичних інтересів країни. Хоча причини підозрювати, що Надія відмовить у такій справі, теж немає.

Схоже, саме цього і побоюються в Кремлі, випускаючи "на підтримку Савченко" чергову зграю сутінкової шпани з фаєрами та петардами, сама поведінка якої яскраво свідчить про боягузтво, бажання сховатись, по-дрібному нашкодивши, і уникнувши відповідальності за вчинене. Поведінка цих "прихильників" є прямою протилежністю того, що демонструє і за що голодує Савченко. А помітна частина українських патріотів якогось дідька цій шпані тішиться.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme