Чому Путін має бути дуже задоволений результатами Євробачення

Кращого результату від цьогорічного Євробачення Путіну годі й було чекати, щоб там не пророкували букмекери про можливу перемогу Лазарєва
Чому Путін має бути дуже задоволений результатами Євробачення
Чому Путін має бути дуже задоволений результатами Євробачення

Врешті відгриміло переможне для України Євробачення-2016, головну партію в якому, принаймні для глядачів Східної Європи, зіграло протистояння України та Росії. Скільки б не торочили організатори Євробачення, що їхній конкурс виключно пісенний, в якому немає місця політиці, ми то з вами чудово знаємо, що Євробачення – це в першу чергу політична подія, а поп-пісеньки – то таке… яскраве оздоблення. На європейському пісенному конкурсі уже давно голосують, керуючись геополітичними вподобаннями, а не музичними смаками, і це стосується як професійного журі, так і пересічних поціновувачів сучасної естради.

Цього року загалом все було як завжди. Російське професійне журі віддало перше місце дружній Вірменії, не давши Україні жодного балу. За тим же принципом голосувало і українське журі: Росії – нуль, а вищий бал союзницькій Литві.

Що ж стосується глядацького телефонного голосування, то тут сталося те, про що нам варто серйозно задуматися, а пан Путін у Кремлі може задоволено потирати свої загребущі рученятка. Українські телеглядачі віддали вищий бал саме Росії – країні, з якою от уже два роки йде війна. Не сильно відстали і росіяни, поставивши Україну на друге місце.

Для Кремля такий результат політичних євроспівів майже ідеальний. Звісно, було б ще краще, аби росіянин Лазарєв став переможцем Євробачення, але в Москві певно і не просили від долі так багато, враховуючи всі особливості нинішніх стосунків між російською "імперією світла і правди" та ненависною загниваючою "Гейропою".

Але і той результат, який маємо, чудово ілюструє головну пропагандистську тезу путінської Росії в українському питанні – українці і росіяни це один народ і ніщо не здолає віковічне українсько-російське братерство. А нинішня війна – то лише злочин "кривавої хунти", що приречена на провал. А українці, раз голосують за Росію, попри все вважають їх справжніми братами.

Хай там як радіють цьому факту росіяни, нам було б варто в першу чергу обмізкувати, як так вийшло, що українці проголосували на Євробаченні за ворога і агресора. А тут зіграли свою роль одразу кілька факторів. По-перше, попри все патріотичне піднесення останніх років, людей, що отримали образливе прізвисько "вата", в Україні досить багато. З початком війни вони, звісно, залягли на дно і нагадують про себе не так вже й часто. Тим не менше, останнє 9 травня вкотре довело, що до остаточного зцілення українців від "ватної" зарази ще досить далеко. Варто не забувати і про той фактор, що особливо вразливі до ватних ідей та совкової ностальгії люди з не надто високим рівнем освіти та інтелекту, які і є головним споживачем поп-культури та любителями СМСити на підтримку власних кумирів. Тобто середньостатистичний свідомий українець з меншою імовірністю буде цікавитися творчістю учасників Євробачення, аби проголосувати за когось з Польщі, Литви чи навіть Австралії, в нього і без того купа власних справ. А от недалекий апологет Путіна, аби довести Гейропі, що "Росія ета мощь" цілком може СМСити з усіх можливих номерів.

По-друге, не варто забувати, що досить великі і густозаселені території України наразі де-факто окуповані Росією, але мобільні оператори там і досі працюють українські. Тож не треба виключати, що вирішальний внесок в результати українського голосування внесли саме правильно оброблені дворічною пропагандою жителі "Лугандонії".

Ну, і на останок. Не можна не зауважити, що переважна більшість українських операторів мобільного зв'язку так або інакше пов'язані з російським бізнесом. Приміром, "Київстар", за офіційними даними, належить росіянам на 47%, МТС – взагалі стовідсотково російська компанія, а європейський бренд Vodafone, який віднедавна використовує МТС, це лише бренд по франшизі, і ніяк не впливає на те, що компанією керують з Москви. Частка ж інших мобільних операторів в Україні надто мала.

Чи можуть в російських компаніях "накуртити" потрібний результат голосування для свого виконавця на Євробаченні? І хоча від цього питання добряче тхне конспірологією, повністю виключати таку можливість, мабуть, не варто.

А що стосується високого місця Джамали в російському телефонному голосуванні, попри всі крики про антиросійську пісню, то тут не варто забувати, що в Криму все ще залишається близько 300 тисяч кримських татар, які цього року мали можливість голосувати на правах росіян (питання, як так сталося, що Євробачення по суті визнало окупацію Криму Росією – тема окремої дискусії). То ж за 10 балів від Росії кримськотатарська співачка має завдячувати, в тому числі, і своїм співвітчизникам в окупації.

Отже, в підсумку усіх європопбаталій зазначимо: Путін може результатами Євробачення тішитися, російські пропагандисти заводити свої старі платівки про "братскіє народи", росіянин Лазарєв вважати, що насправді переміг він, бо заангажоване русофобське журі - то вибрики всюдисущого Держдепу. Ну, а ми, звісно, маємо пишатися успіхом Джамали, але не забувати, що процес випалення "вати" з голів наших співвітчизників триватиме ще довго.

Більше політичних новин читайте на Depo.Влада