Конституційний суд відклав вибори на Донбасі в довгий ящик

Конституційний суд України врешті оприлюднив свій висновок щодо тлумачення поняття "наступна чергова сесія"
Конституційний суд відклав вибори на Донбасі в довгий ящик
Конституційний суд відклав вибори на Донбасі в довгий ящик

От тільки актуальність цього питання за майже два місяці, що минули від депутатського подання, суттєво знизилася. А вибори на Донбасі в рамках мінських угод, під які і писалося найсуперечливіша частина змін до Конституції, і без того виглядають цілковитою примарою.

Сьогодні Конституційний суд нарешті оприлюднив свій висновок по справі, що наробила чимало галасу ще у січні. Вивчивши думку "провідних наукових установ", судді відповіли на запитання, як правильно тлумачити записану в Конституції норму, що остаточно затверджувати зміни до Основного Закону парламент може "на наступній черговій сесії" після попереднього схвалення змін.

На думку Конституційного суду, "наступна чергова сесія" – це не обов'язково лише та сесія, яка безпосередньо йде за тією, на якій були попередньо схвалені зміни до Конституції, а будь-яка наступна сесія. Як і будь-яке рішення Конституційного суду, це є остаточним і таким, що не підлягає перегляду.

Чи відповідає таке трактування букві і духу Конституції? Це питання для вузького кола спеціалістів-правників, і можна не сумніватися, що суперечки навколо цього рішення ще будуть. Нас же зараз цікавлять передусім політичні та геополітичні наслідки, а їх, чесно кажучи, дуже небагато.

Для початку нагадаємо, коли і навіщо це питання повстало на порядку денному. Напередодні 2 лютого цього року, коли мала розпочатися поточна сесія Верховної Ради, група з 51 нардепа від БПП звернулася до Конституційного суду з відповідним запитом. Зробити цей крок їх спонукала ситуація навколо прийняття змін до Конституції щодо децентралізації, куди входила і скандальна норма щодо "особливостей місцевого самоврядування" на окупованому Донбасі, яку радикальні українські політики різного штибу вважали "зрадою". Ці зміни були попередньо схвалені простою більшістю 31 серпня 2015-го, а у січні уже ставало зрозумілим, що 300 голосів для остаточного ухвалення змін в парламенті вочевидь немає. І на Банковій вирішили відкласти це питання на невизначений термін, адже, за великим рахунком остаточне внесення змін до Конституції не потрібно було в першу чергу президенту Петру Порошенку.

Як було відомо depo.ua, в Адміністрації президента на той час було певне коло осіб, яке активно вмовляло главу держави відмовитися від цієї затії. Мова йшла в першу чергу про заступників голови АП Дмитра Шимківа та Олексія Філатова, і їхня точка зору взяла гору.

І справді, зміни до Конституції не несли тоді, та й зараз не несуть Петру Олексійовичу ніяких дивідендів. По-перше, він втрачає частину своїх повноважень в регіонах. Що б там не волали про "узурпацію з префектами" опоненти президента, ліквідація облдержадміністрацій і передача великої частини виконавчих повноважень до облрад значно зменшують вплив глави держави на політику в регіонах, і компенсувати це новоствореними префектами вочевидь остаточно не вдасться.

По-друге, питання про "особливий статус Донбасу", хоча в ньому ніякої реальної "зради", зусиллями націонал-популістів перетворилося в червону ганчірку для великої частини населення і голосування у парламенті лише допомогло б розхитувати ситуацію в країні. Натомість, всім уже давно зрозуміло, що практичної користі в плані досягнення миру на Донбасі від змін до Конституції все одно не буде. Мінські домовленості, як не виконувалися в повному обсязі, так і не виконуються. Немає навіть стійкого припинення вогню, годі й говорити про контроль над кордоном чи виборами за українським законодавством. Тож рішення відтермінувати голосування за зміни до Конституції виглядало цілком резонним, а певна колізія в Конституції дозволила це зробити.

Ще один позитив від такого рішення полягав в тому, що у парламенті уже очікували на "роздачу слонів" під голосування за зміни до Конституції і кожен з тих, хто в принципі готовий голосувати, намагався виторгувати собі ті чи інші преференції при "пакетному переформатуванні" Уряду, ЦВК і так далі. А нема голосування, немає і торгів, і зайвих конфліктів.

Таким чином після направлення запиту до Конституційного суду питання змін до Конституції успішно лягло в довгий ящик, де про нього досить швидко забули. Тим часом і Мінські угоди остаточно зайшли в глухий кут, і внтуршньополітична криза навколо непопулярного уряду доросла до таких розмірів, що на її тлі питання змін до Конституції уже не виглядає питанням номер один, як це було восени. І якщо уже тоді 300 голосів під це не було, то зараз і поготів.

Отже, оприлюднення сьогоднішнього рішення Конституційного суду лише закріплює відкладення змін до Конституції у довгий ящик, залишаючи правда гіпотетичну можливість повернутися до них у майбутньому. Але лише гіпотетичну, адже дуже складно уявити, що в Раді цього скликання знайдуться потрібні 300 голосів, хоч протягом поточної сесії, хоч протягом усіх "чергових наступних".

Більше новин про політичне життя України читайте на Depo.Влада

 

Loading...
Loading...