Чому МОЗ потрібен міністр в погонах

МОЗ все ще залишається мало не найпроблемнішою позицією в новому уряді Володимира Гройсмана. І те, що посада міністра охорони здоров'я досі вакантна тільки зайве тому підтвердження. Ні для кого не таємниця, що головне медичне відомство країни є чи ненайкорумпованішим міністерством, що живиться на мільйонних тендерах з закупівлі ліків. Свою безсилість щось змінити у цьому кублі уже визнали обидва постмайданних міністри і місцевий Олег Мусій, і "грузинський реформатор" Олександр Квіташвілі. То ж не дивно, що охочих суватися в нинішній МОЗ загалом небагато.

За час вельми тривалої гройсманівської прем'єріади кандидата на посаду міністра охорони здоров'я знайти так і не змогли, і ось тепер ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомляють, що новим очільником МОЗ можуть призначити генерал-майора медичної служби Збройних сил України, кандидата медичних наук Андрія Вербу, який наразі очолює Військово-медичний департамент Міноборони.

В Україні Верба є людиною достатньо відомою і славу йому принесла не чиновницька чи політична діяльність, а виконання його фахових обов'язків на лінії фронту – порятунок життів наших військових.

Народився майбутній генерал 1966 року у Жмеринці Вінницької області, що, звісно викличе чергове волання зрадофілів про "вінницьких", які заполонили всіх після "донецьких". Освіту отримував у Вінницькому медучилищі та Петербурзькій військово-медичній академії. На початок війни на Донбасі тоді ще полковник Верба був головним хірургом Військово-медичного центру Центрального регіону. З березня 2014 року Верба працював в зоні бойових дій і уже в листопаді провів понад півтори тисячі операцій, багато з яких вважалися надскладними, в польових умовах, не втративши на операційному столі жодного бійця. В лютому 2015-го ці військово-медичні заслуги Верби не залишилися непоміченими і разом з генеральськими погонами він отримав і підвищення – керівну посаду в Міноборони.

В свій час Верба прославився фразою: "Нам головне зберегти генофонд. А території ми відвоюємо. Не сьогодні, так завтра". Тепер цілком імовірно, що в руках військового хірурга опиниться генофонд не лише бійців, а й усіх українців.

Колись depo.ua уже писав, що в Україні цілком може з'явитися прем'єр в погонах. Отже, Верба може стати такою собі спробною кулею реальної "хунтизації" уряду. Звісно, загадувати поки ще рано, і немає жодної гарантії, що авторитетний польовий хірург виявиться таким само успішним і на міністерському поприщі, але є певна надія, що бойовий офіцер може добряче штурхнути корупційне болото МОЗу, а то й здолати непереможну тендерну мафію.

Хочеться вірити, що людина, яка пройшла через бруд, кров і смерті гібридної війни і на чиєму рахунку тисячі врятованих життів наших воїнів, має дещо ширші горизонти світогляду, ніж у професійних чиновників, які в українських реаліях добре вміють лише три речі – грамотно писати бюрократичні папірці, затято вигадувати вишукані і не дуже схеми дерибану бюджетних коштів та ефектно зображати неіснуючі чесноти та непідкупність. До того ж хотілося б сподіватися, що людину з досвідом реальної війни дещо складніше і залякати, і підкупити.

Зрозуміло, що ці міркування можуть зрештою виявитися видаванням бажаного за дійсне, але, Андрій Верба все ж таки має усе, щоб навести нарешті лад в МОЗ – і глибоке розуміння медицини, і управлінські навички, і особисту мужність та волю. І якщо він таки опиниться в міністерському кріслі, тільки від нього залежить вбудуватися в систему, суттєво підвищивши власний добробут, чи спробувати зламати її, вписавши своє ім'я в історію.