Чому "гангрена" Медведчука лікується лише ампутацією голови

Днями генпрокурор Юрій Луценко пожахав кума Путіна Віктора Медведчука перспективами опинитися за ґратами за свою сепаратистську діяльність. Мовляв, якщо будуть прямі докази персональної вини Медведчука, то Луценко "не побоїться" пред'явити обвинувачення самому куму Путіна. При цьому діяльність путінського посіпаки Медведчука назвав досить влучно – "гангреною, яка розповзається Україною".

"Якщо будуть прямі покази на Віктора Медведчука, то ніхто не побоїться пред’явити йому відповідні обвинувачення. Сепаратизм як зараза - ти її женеш в двері, а вона лізе у вікно", - зазначив Луценко.

Чи злякався пан Медведчук відвертої погрози з боку Луценка сказати важко, але якщо і злякався то десь у глибині душі, адже у своїй відповіді він не лише заявив, що перед законом чистий, а ще й порадив Луценку, як боротися з цією "гангреною". Робити це треба, за словами Медведчука, іншою "гангреною" не менш медведчуківською – запровадити в країні федералізацію. Путін від такої зухвалості свого кума мав би розчулитися.

Що ж стосується діяльності організацій Медведчука, то її спрямування ні для кого в Україні не секрет. Тим не менше путінському куму та його людям вдається і надалі знаходити в Україні чи то наївних, чи то просто не надто розумних людей, маніпулюючи якими можна дестабілізувати ситуацію. Для цього медведчуківці розкручують серед людей теми, які мали б хвилювати усіх.

Так, остання фішка путінського кума, як зазначає Луценко – це створення громадських організацій, під виглядом територіальних громад, які пропонують недалеким громадянам ідею не сплати податків українській державі. "Одіозний пан Медведчук зі своїм "Українським вибором" розпочав роботу з реєстрації в Мін'юсті і з осередками в кожній області організацій, які називаються по-різному, але сходяться в тому, що це так звані територіальні громади. Але вони відверто закликають не сплачувати податки українській державі, а платити виключно цим самозваним громадам", - заявив Луценко.

Така "децентралізація" багато кому може сподобатися – як тим, хто платитиме менше податків, так і тим, хто може збирати їх замість держави. Як результат – низка арештованих лідерів псевдогромад та чергове суспільне напруження в кількох західних областях країни. І все це без жодної згадки про "русскій мір", федералізацію чи розвал України, але цілком в дусі і першого, другого, і третього.

І подібний фінт аж ніяк не перший в колекції медведчуківської "гангрени". Не так давно була заарештована харківська комуністка та екс-нардеп Алла Александровська, яка після перемоги Революції Гідності під мудрим тактичним керівництвом Медведчука почала організовувати форуми щодо створення "особливого регіону Слобожанщини". Чим це закінчилося для Александровської ми уже знаємо.

От тільки Медведчука це навряд чи засмутило, адже він продовжив свою сепаратистську діяльність уже з іншими вивісками.

Так, у листопаді минулого року на Дніпровщині, знову ж таки під орудою путінського ума почали впроваджувати лайт-версію "ДНР" – Дніпропетровську народно-економічну республіку, тобто той самий сепаратизм і федералізація тільки з економічним ухилом. А в Запоріжжі під приціл СБУ потрапили представники медведчуківського "Соціального Запоріжжя", які активно опікувались екологічним спецстатусом для міста. Варто зазначити, що полякати владу автономією спробували і закарпатські депутати. Але не дуже вдало. Так, у квітні цього року пробалогівські ЗМІ оприлюднили сенсаційну новину - депутати Закарпатської обласної ради затвердили звернення до Президента, прем’єра та спікера парламенту, головною темою якого стало внесення змін до Конституції України та надання широких адміністративних і фінансових повноважень органам місцевого самоврядування. У тексті звернення депутати згадують про референдум 1991 року, під час якого закарпатці голосували за можливе визнання автономії області. Проте, як з'ясувалося пізніше, депутат від Опоблоку, екс-губернатор Закарпаття Олександр Ледида дійсно пропонував доволі радикальний текст звернення. Проте, в кінцевому результаті депутати проголосували за виправлений, абсолютно беззубий документ.

Крім того, наприкінці березня, шість нардепів від Опозиційного блоку зареєстрували законопроект за номером 4297 "Про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей", який по суті є планом Медведчука щодо політичного врегулювання ситуації на Донбасі. 

Отже вибрики Медведчука з "територіальними громадами" та податками на Хмельниччині – річ принципово не нова і вочевидь не остання. Можна очікувати, що за пару місяців якийсь новий медведчуківський "прожект" вирине десь на Чернігівщині чи Сумщині і арешти медведчуківських дурників, які чи то через свою недалекість, чи то просто за гроші взялися впроваджувати проекти кума Путіна, справу не зупинять. То ж Юрію Віталійовичу краще не обмежуватися натяками чи залякуваннями пана Медведчука, а братися за нього всерйоз. Дуже слабко віриться, що за десятиліття роботи Медведчука на Кремль не знайдеться реальних доказів, аби запроторити кума Путіна туди, звідки йому буду дуже складно займатися руйнуванням української держави.

До того ж, якщо Юрій Віталійович врешті наважиться взятися за Медведчука, то щонайменше забезпечить собі місце в історії та вдячність українців, а це уже непогана мотивація для активних дій.