Чому Аваков - герой нашого часу

Не встигли віддзвеніти склянки, якими очільник МВС кидався в Міхеіла Саакашвілі, як намалювався новий скандал – в мережі було опубліковано відеозапис, на якому людина схожа на сина Авакова розмовляє з людиною схожою на колишнього заступника міністра Сергія Чеботаря про постачання МВС рюкзаків. Більше того, згодом через телефонний номер було просліджено зв'язок між фірмою-постачальником рюкзаків "Дніпровенд" з таким собі Володимиром Литвином, який нібито є другом Олександра Авакова. Принаймні про це свідчить акаунт останнього у "Фейсбуці".

То ж якщо компрометуюче відео справжнє (а воно таки схоже на справжнє, хоча остаточні висновки мають робити компетентні органи), то це буде залізобетонний доказ щонайменше конфлікту інтересів, не кажучи навіть про корупцію. Але й наявність конфлікту інтересів – є більш ніж достатньою підставою для звільнення з посади.

Так, скандальне відео було вкинуте в інформпростір після півтора року вилежування саме під час політичної кризи та безпосередньо перед звітом уряду в парламенті. І це беззаперечно свідчить про брудні політичні мотиви. Проте це жодним чином не звільняє ані Авакова, ані Чеботаря від відповідальності.

Звісно, Арсен Борисович все заперечує, мовляв, тендер на закупівлю рюкзаків був "бездоганний", ціна на них – мінімальною, а ані він ані його родина не мають до фірми-постачальника жодного стосунку. І можливо міністр правий, принаймні в частині щодо тендеру та ціни на рюкзаки. От тільки проблема в тому, що навіть наявність самої лише обґрунтованої підозри на наявність конфлікту інтересів в цивілізованих країнах – це привід подати у відставку, аби припинити всі можливі спекуляції. В ситуації Авакова такий крок виглядав би логічним. Втім, в Україні так вчиняти якось не заведено. Наші чиновники тримаються за крісла до останнього, за дуже не частими виключеннями.

Арсен Борисович як справжній герой нашого часу, звісно, у відставку подавати не збирається, вимагаючи від органів прокуратури перевірити врешті-решт всі обставини рюкзачної справи і посадити його, або ж виписати "папірець-броню" про невинуватість. Врешті, не такий вже й страшний компромат. При Януковичі в ЗМІ з'являлися куди не менш вагомі докази, і крали мільярдами. На цьому фоні справа про рюкзаки виглядає взагалі смішно. От тільки країна та чиновники мала б змінитися, але, як бачимо, змін поки явно недостатньо.

Тим часом пан Аваков не просто не збирається у відставку, а продовжує активну політичну діяльність, роздаючи інтерв'ю, в яких говорить досить дивні речі. Так, "Дзеркалу тижня" міністр заявив дослівно наступне: "Саакашвілі за пару днів до того, як публічно назвати мене злодієм і пригоститися склянкою води за хамство, сидів в моєму кабінеті і пропонував: "Давай домовлятися. Давай ти будеш прем'єром, а я - першим віце-прем'єром". Я запитав: "А чому я?". Відповідає: "Я вважаю, що прем'єром має бути представник Народного фронту. Або Турчинов, або ти, ти ж найуспішніший міністр". При всій підкилимності української політики, пасаж про те як Саакашвілі пропонує Авакову прем'єрство виглядає дивною фантазією Арсена Борисовича. Принаймні, так його сприйматимуть українці з більш-менш здоровим глуздом. Навіщо це робить очільник МВС? На це питання мабуть не зможе відповісти і сам Аваков.