Влада

Чиїм слугою вирішив стати Арсеній Яценюк

Скандал навколо дефіциту вугілля на українських ТЕС багато хто почав трактувати як гру Яценюка на стороні Ахметова проти Порошенка. Проте, все набагато складніше і Яценюк грає в дещо іншу гру

10 серпня 2015, 09:22

Чиїм слугою вирішив стати Арсеній Яценюк

На днях глава уряду Арсеній Яценюк почав лякати країну відсутністю достатніх запасів вугілля на зиму, відключенням електроенергії і кримінальними справами за борги по газу. Не забув прем'єр виписати "гірку пілюлю" і профільному міністру Володимиру Демчишину. Дехто з експертів такі дії Арсенія Петровича почав трактувати в тому руслі, що дії прем'єра збігаються з планом інформаційної антивладної кампанії "Фортеця-2", реалізацію якої вже розпочав у власних бізнес-інтересах Рінат Ахметов. Однак, таке трактування виглядає аж надто однобоким. Агресивна активність Яценюка хоч і грає на користь Ахметова, але не є виключно елементом його гри. Все показує на те, що прем'єр розпочинає власну партію, в кінці якої він прагне стати незалежним центром влади з гарантованим фінансовим ресурсом, пише "Ділова столиця".

Нагадаємо, що показувати характер в енергетиці Рінат Ахметов, у співпраці з яким підозрюють Арсенія Петровича, почав ще у квітні. Тоді підконтрольна йому ДТЕК відмовилась купувати для своїх потреб вугілля, добуте на державних шахтах, пославшись на занадто високі ціни. У відповідь міністр енергетики звинуватив Ахметова у зловживанні монопольним становищем на ринку виробництва електроенергії. З того часу структури колишнього господаря Донбасу безперервно атакують владу погрозами припинення виробництва електроенергії, мітингами шахтарів, вимогами відставки Демчишина та підняттям зарплат працівникам шахт, які контролює той таки Ахметов.

За даними, які поступають з різних джерел, зараз розпочинається другий етап цієї інформаційної кампанії, головними цілями якої є шантаж держави колапсом в енергетиці, відставка Володимира Демчишина та дискредитація президента, шляхом нав'язування тези про зв'язок з Костянтином Григоришиним. Як бачимо, риторика Яценюка багато в чому збігається з цими пунктами. Що й дає підстави говорити про відстоюванням ним інтересів Ріната Ахметова. Однак ще не так давно Яценюка підозрювали і в співпраці з Ігорем Коломойським. Зокрема тоді, коли підконтрольна йому фракція "Народного фронту" не голосувала в парламенті за закон, що позбавляв лідера групи "Приват" впливу на "Укрнафту".

Інших кадрових активів у енергетичній сфері Арсеній Петрович не має. Міністр енергетики є висуванцем БПП, відповідно орієнтується на главу держави. Звідси і постійні перепалки між міністром та його босом. Звичайно, що амбітному Яценюку, який вважає себе обранцем долі та вічним щасливчиком, якому все дістається за півціни, такий розклад не підходить. Про що він і просигналізував президенту, мовляв, або я отримаю контроль за якоюсь частиною Міненерго, або чекайте наступної зими енергетичних жахів. Але це ще не все.

Відважність Яценюка свідчить про те, що його апетити сягають значно більших горизонтів. Виглядає на те, що прем'єр-міністр дедалі частіше бачить у своєму дзеркалі всемогутнього політичного Карабаса, якому під силу смикати за ниточки навіть найвпливовівших вітчизняних бізнесменів та політиків, отримуючи від цього фінансову вигоду. Єдине, чого не вистачає Арсенію Яценюку - це повної фінансової незалежності та найвищого рівня політичної самодостатності. І саме це є головною метою всіх дій Яценюка.

Зрештою, такі, цілком обґрунтовані підозри можуть свідчити про політичну всеїдність прем'єр-міністра. Але, схоже, що цілі, які переслідує Яценюк, значно складніші, ніж банальне лобістське заробітчанство. Про це свідчать ті ж таки страшилки про холодну зиму і відсутність достатнього запасу палива для вітчизняних ТЕС. Ключовим в даному випадку є публічність та різкість цих заяв. Так, вони можуть пояснюватися і бажанням позбутися неугодного міністра Демчишина. Але ж "мочити" підлеглого можна і руками підконтрольних в Раді депутатів, регулярно викликаючи його для звітів, вимагаючи гарантій по стабільній подачі електроенергії і нових успіхів в політиці енергозбереження. Те ж саме стосується і підозр у сприянні відстоюванню бізнес-інтересів Ріната Ахметова, для чого достатньо тихенько приймати відповідні рішення.

Відтак, раптовий "напад правди" на Арсенія Петровича був викликаний чимось іншим і схожий він на чіткий сигнал. Кому він був адресований - здогадатися не так вже й важко - президенту. Що ж до змісту, то і тут все не так складно - це бажання отримати свій шматок пирога в енергетичній сфері. На даний момент команда Яценюка фактично не має впливу в енергетиці. Винятком є лише підприємство "Енергоатом", яке в цілому, контролює соратник глави уряду Микола Мартиненко. Однак, у цього депутата зараз вистачає власних проблем, пов'язаних з кримінальними справами, які відкриті проти нього у Швейцарії. Крім того Мартиненко ніколи не був хлопчиком на побігеньках, тим більше у великого шанувальника податкової школи Миколи Азарова - Арсенія Яценюка. Відтак, діюче нині партнерство між формальним та неформальним лідерами "Народного фронту" можна назвати лише ситуативним. Те ж саме стосується і впливу глави уряду на згаданий "Енергоатом".

У цьому контекстів згадується недавній сумний досвід екс-президента-втікача Віктора Януковича. Свого часу він також мріяв про фінансову незалежність від спонсорів. В результаті, отримавши бажане, він втратив відчуття реальності і програв все. Схоже, на стадії переходу до ілюзорного уявлення про власну самодостатність перебуває зараз і Арсеній Петрович. Забувши про те, що рейтинг його партії вже не 22%, а лише 3%.

Loading...
Loading...