"Олеже, тримайся!" - як для Порошенка добре, але як для президента замало

Вирок російської репресивної системи, озвучений сьогодні українському режисеру Олегу Сєнцову - 20 років суворого режиму, приголомшив українців. Щодо ще одного українця - фігуранта справи про нібито підготовку терактів у Криму Олександра Кольченка - російське судилище проявило "милість" - дало лише 10 років.

Президент Порошенко відреагував на вирок майже миттєво, у "Твіттері". "Тримайся, Олеже. Прийде час, і ті, хто організував над тобою судилище, самі опиняться на лаві підсудних!" - зазначив глава держави.

Навряд Сєнцов має можливість читати "Твіттер" Порошенка у російський буцегарні, але можна не сумніватися президентську підтримку йому перекажуть. От тільки від глави власної країни чекають зазвичай дещо більшого, ніж просто побажання триматися. А обіцянка, що російський злочинний режим сам сяде на лаву підсудних - річ, звісно, приємна, але варто зізнатися, цілком гіпотетична і до того ж справа досить далекого майбутнього.

Але й в найближчий час українська держава, уособленням якої є президент, цілком може адекватно відповісти на свавілля путінського "правосуддя". Багато хто підзабув, що в застінках "кривавої хунти" знемагають російські громадяни - Олександр Алєксандров та Євген Єрофеєв. Судячи з останніх повідомлень, почувають полонені себе досить непогано, отримують цілком пристойне лікування, роздають інтерв‘ю ЗМІ, в тому числі і російським, їх відвідують посли та омбудсмен. Принаймні зараз їм не гірше, ніж на передовій під Луганськом. Ні, ми жодним чином не закликаємо мордувати російських диверсантів. Ставитися до них потрібно гідно, як і до будь-якої людини. Але кримінальну справу щодо цих двох представників "братнього народу" цілком можливо пришвидшити, тим більше, що на відміну від Сенцова і Кольченка, які винні лише в тім, що любили свою країну і не сприйняли путінської окупації Криму, Алєксандров та Єрофєєв - беззаперечно винні за цілою купою статтей українського Кримінального кодексу, починаючи від незаконного володіння вогнепальною зброєю, закінчуючи фактом вбивства українського громадянина, вчиненого "за попередньою змовою групою осіб" безпосередньо перед тим, як вони були затримані.

Російські "ГРУшники" Александров та Єрофеєв, захоплені в полон українськими військовими

Звісно, російських ГРУшників цілком можна було б розглядати як військовополонених, але ж сам Путін неодноразово заявляв, що російських військовослужбовців в Україні немає і Росія не є учасником конфлікту. Отже, український суд не має жодних підстав не впаяти захисникам "русскава міра" 20 та 10 років суворого режиму відповідно, а можна не бути дріб‘язковими і дати обом вищу міру - пожиттєвий строк. А вже після цього можна і поговорити з росіянами про можливий обмін.

Так, сподівань, що Путіна хвилює доля двох "заблукалих" в Україні диверсантів, небагато. На відміну від Порошенка, він не спромігся підтримати своїх підданих навіть у "Твіттері". Тим не менше довічні терміни ГРУшникам будуть більш-менш гідною відповіддю Росії на справи Сєнцова та Савченко. До того ж сумна доля цих двох вояк допоможе іншим російським військовим більш тверезо дивитися на перспективи відрядження до України. Адже перспектива пошвидше виплатити кредит на автівку цілком може закінчитися пожиттєвою баландою.