Влада

Навіщо Клімкін дурить українців з новим "золотом Полуботка"

Ідея про "багатомільярдну компенсацію від Росії за Крим і Донбас" - це популізм настільки рафінований, що стає якось навіть образливо за співгромадян, яким влада пропонує у це вірити

23 вересня 2015, 13:00

Навіщо Клімкін дурить українців з новим "золотом Полуботка"

фото: УНІАН

Пошук чудесного виходу з будь-якої ситуації - давня українська традиція. Відображена навіть у гімні, де воріженькам доводиться гинути "як роса на сонці" - себто без особливої участі з боку виконавців пісенного твору.

Саме на такий чудовий вихід з економічної кризи схожа в черговий раз озвучена очільником українського МЗС ідея вимагати в Росії компенсацію за анексію Криму і окупацію територій Донбасу. У розмірі... складно сказати у якому. Великому.

"Ми вже знаємо, яке відшкодування збитку ми вимагатимемо... Мова йде про мільярдні суми. Причому мільярдні суми можуть бути за різними позовами. Думаю, в результаті сума за деякими позовами може в порядку своєї величини рівнятися "справі ЮКОСа" (приблизно $50 млрд - depo.ua)", - розповів глава МЗС про позови, які Україна подає до міжнародних судів проти Росії у зв'язку з анексією Криму і агресією на Донбасі.

"Ми порахували все. Навіть вартість природних ресурсів, включаючи пісок, який ми не можемо використовувати", - пояснив Клімкін походження так і не озвучених цифр.

Хоча натяки на 50 мільярдів доларів звучали і раніше - наприклад, перший заступник міністра юстиції Наталія Севастьянова кілька місяців тому говорила про "трильйон гривень за втрату підприємств в Криму".

Зворушливо виглядає оцінка керівника українського МЗС стосовно можливих термінів вирішення судової суперечки. "Це - питання чотирьох-шести років" - зазначив Клімкін, однозначно надіючись, що за той час або ішак здохне, або падишах помре. Себто чи центральна влада одумається, чи МЗС керуватиме вже хтось інший.

А якщо ж говорити по суті, то ідея "компенсації за анексію" - чи втрату підприємств, рівно як і за "відсутність доступу до піску" - абсурдна по своїй суті, і її судові перспективи цілком нереальні.

І річ тут не в астрономічних розмірах позову - "ЮКОС", приміром, таки відсудив своїх 50 мільярдів доларів. Але ЮКОС - це була комерційна компанія, активи й майно якої облікувалось, піддавалось аудитом і контролювались багатьма достовірними способами. А потім російська влада її вкрала. Себто в суд була точна вартість компанії - і безсумнівні докази крадіжки. Що й призвело до логічних результатів.

Натомість з Кримом і Донбасом все трохи інакше. Реальної вартості цих активів не знає ніхто. Скільки б МЗС не рахував "вартість піску". Не знає хоча б тому, що півострови з кількамільйонним населенням не продаються, і оцінити їх ринкову вартість неможливо. Але якби хтось і зумів це зробити, це теж нічого б не дало. Бо компенсація за територію означає, що ми відмовляємось від претензій на неї. Акціонери ЮКОСа, якщо отримають свої чесно відсуджені мільярди, не матимуть жодного права на компанію. Чи означає "компенсація за Крим" те, що Україна відмовляється від претензій на півострів? Будемо надіятися, що ні.

Натомість якщо вести мову про втрати від неможливості здійснювати господарську діяльність на втрачених територіях, то все виходить нітрохи не краще. Бо в цьому випадку суд братиме до уваги не тільки втрачену вигоду від регіону - але й витрати на його утримання. І в 2013 році, коли Крим був українським, регіон забезпечував себе фінансово десь наполовину - платники податків з АРК заплатили до бюджетів усіх рівнів 8,5 млрд грн. При цьому одержали з бюджету 16,6 млрд грн. Такі от прибутки.

При тому ситуація після анексії півострова однозначно тільки погіршилась, і росіяни "втопили" там значно більші суми. За цією блискучою логікою, Україна повинна ще й доплатити Росії за анексію регіону збиткового, хоч до, хоч після анексії.

При тому вчорашнє інтерв'ю міністра в тих моментах, які не стосувалися фінансово-майнових справ свідчило, що його відомство, крім явно спущених згори нісенітниць, займається реально цікавими речами. Наприклад, позов щодо фінансування Росією тероризму направду може мати вкрай неприємні наслідки для Кремля.

Але навіть цілком логічні й раціональні речі, які говорив міністр Клімкін, якось не надто запам'ятались на тлі гомеричних пасажів про пісок. Чого міністр, кадровий дипломат з достатніми знаннями міжнародного права, не розуміти не міг.

У такій ситуації логічною виглядає порада для українського уряду. Подальші коментарі стосовно "позову на 50 мільярдів" перекласти на Мінстець. Не примушуючи при тому професіоналів з МЗС чи Мінюсту займатись публічним озвучуванням дурниць. А пропагандою хай займаються пропагандисти.

Loading...
Loading...